Батл 543 "Детство"

Казковий дитячий мій світе,
Де вранці, хоч солодко спати,
Було так природно зрадіти,
Що сонце зайшло до кімнати.

Вже промінь люстерка шукає,
Щоб «зайчиком» стрибнути в очі,
Блакитна сукенка чекає
І книжка, розгорнута з ночі:

…Царівна украдена змієм,
А лицар далеко хоробрий…
Та я ще журитись не вмію,
Я знаю – усе буде добре!

Герой переможе зміюку
І визволить дівчину любу,
Віддасть їй і серце і руку
Та й стануть щасливі до шлюбу!

… А в кухні в горнятка налито
Мені – молоко, мамі – каву…
Казковий дитячий мій світе,
Де все таке ніжне, ласкаве…

Оголтелый петух тишину разорвал,
Солнца лучик протиснулся на сеновал.
Сон испуганно вздрогнул и тихо исчез,
Улетел, как туман, за разбуженный лес.

Не задумаюсь даже - дорога одна,
Покидаю обитель духмяного сна.
Путь дальнейший намечен, цель очень близка,
Мимо бочки, в которой живут облака,

Через сад, потревоженный ветром слегка,
Словно яблонь коснулась шальная рука,
Сбросив "бомбы" - пикируют сверху плоды,
Ноги липнут от сока и росной воды.

Буду ветра быстрей, не настигнет удар,
И наградой из маминых рук, вкусный дар...
Птица счастья мне машет крылом вдалеке,
Теплой струйкой течёт молоко по щеке...