UA
|
"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Батл 887 "Жертвам голодомору "
|
|
|
|
Призовой фонд: 20 баллов
ДО КОНЦА БАТЛА ОСТАЛОСЬ:
0 день 0 ч 0 мин 0 сек
Призовой фонд пополнили: Валентина Леушина - 10 баллов; Сколибог Олег - 10 баллов;
Приречені
Стояв маленький хлопчик у колисці,
Попухли ручки й ніженьки його,
А смерть ходила поруч зовсім близько,
Не розуміло немовля іще цього...
Дитя просило крихточку хлібця,
Та хліба вже давно не було в хаті,
Матуся лила сльози без кінця,
Вже діток троє встигла поховати...
А батько сновигав, як чорна тінь
Заклавши руки висохлі за спину,
Із голоду вмирав четвертий син,
Нічим не міг зарадити дитині...
Дивився у запавші очі сина,
Всю душу роздирала западня,
Давно подохла з голоду скотина,
Людей хоронять сотнями щодня...
Упав, молився тихо на колінах,
Щоб вберегти останнєє дитя,
А мати не дивилась на дитину,
Бо захлиналась бідна від виття...
-Навіщо скажи, Боже,так страждати?
Тож забери взамін моє життя,
Дай сили, цьому вижити дитяті,
Хай зіпнеться на ноги до пуття.
Помилуй оце, Боже, немовлятко,
Воно ж іще й на світі не жило,
Адже життя зумів, Ти, йому дати,
Не відбирай зарано так його...
Попухли ручки й ніженьки його,
А смерть ходила поруч зовсім близько,
Не розуміло немовля іще цього...
Дитя просило крихточку хлібця,
Та хліба вже давно не було в хаті,
Матуся лила сльози без кінця,
Вже діток троє встигла поховати...
А батько сновигав, як чорна тінь
Заклавши руки висохлі за спину,
Із голоду вмирав четвертий син,
Нічим не міг зарадити дитині...
Дивився у запавші очі сина,
Всю душу роздирала западня,
Давно подохла з голоду скотина,
Людей хоронять сотнями щодня...
Упав, молився тихо на колінах,
Щоб вберегти останнєє дитя,
А мати не дивилась на дитину,
Бо захлиналась бідна від виття...
-Навіщо скажи, Боже,так страждати?
Тож забери взамін моє життя,
Дай сили, цьому вижити дитяті,
Хай зіпнеться на ноги до пуття.
Помилуй оце, Боже, немовлятко,
Воно ж іще й на світі не жило,
Адже життя зумів, Ти, йому дати,
Не відбирай зарано так його...
ТРИДЦАТЬ ТРЕТИЙ
Тридцать третий как гром, как удар в голове;
И проклятием воющий рот,
И застыли глаза на зеленой траве –
Бабьим Яром укрылся мой род.
Тридцать третий как пламя
Вечной плавкой на сердце –
Завернули нам души в пролетарское знамя.
Изнутри окропили, где солью, где перцем:
Не забыть, где хранит Гидра герб "извращенцев".
Тридцать третий нам быль – все вверх дном на ветру -
В безысходность захочется взвыть.
Давно высохли слезы, я их соберу,
Чтобы память росою омыть.
Тридцать третий нам память и не смей хоронить.
Посмотри на согбенную мать,
Кто сказал, что такое возможно простить,
Кто позволит цветам увядать.
Батл завершен!!
Победитель: НИЧЬЯ
Победитель: НИЧЬЯ
Приглашайте друзей принять участие в батле:
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 6.
Дякую всім небайдужим до нашої історії. Портал пустив у світ книгу "Небесної сотні", то слушно було б таке впровадити з творами теми Голодомору. Хай свім щастить
2016-11-24 17:04:04
Олеже, нащо це ти тут пишеш? Це десь у форумі треба. 
2016-11-24 17:16:56
Дякую, Олені за справедливе вираження думки. Згідна повністю, не потрібно виставляти такі вірші на конкурс, просто хотіла до пам'яті жертв голодомору і репресій виставити цей твір, щоб ми не забували цих болючих подій.
2016-11-24 16:19:47
Валю, у нас є "Важлива сторінка". Ми не забуваємо.
2016-11-24 16:28:59
Дуже вдячна Тетянi Лавинюковiй, що висловила мою думку, а Оленi Макарчук за небайдужicть. Але... за такi теми неможливо голосувати, бо це дуже-дуже- дуже (!!!!!!) боляче...i... якось, мабудь, не дуже коректно. Як можна визначитись, яка iсторiя бiльш болюча, коли ця вiчна бiль не пilддаэться оцiнюваню?!!! За поза межами...усього...
2016-11-23 20:06:43
Я голосую за другий - лише для того, щоб ця тема була закрита логiчно. Бачу таки голос.
2016-11-23 20:14:21
Абсолютно согласен с Тетяной...Тема страшная и кровоточивая...Писать об этом нужно,но наверное, на батлы выставлять не стоит...Вроде,как танцевать на могилах...Как тут можно соревноваться,простите...кто больше трупов набросает?..
2016-11-23 05:23:48
Вже кілька разів хотіла написати, що є такі теми, які, мені здається, недоречно "замовляти" в батлах. Ну як можна "змагатися", хто краще написав про жертв голодомору? Думаю, учасникам дуелей треба з більшим тактом і повагою підходити до таких трагічних тем. Можливо, інші не погодяться з моєю думкою? Я теж голосувати не буду.
2016-11-22 18:29:39
Тетяно, от в суботу буде День пам"яті голодомору (голодоморІВ точніше, бо мого прадіда заморили голодом саме в 1921 році а не в 1933). От можна зробити "Важливу подію" як про Майдан. Просто висловитися. В мене суто про Голодомор немає. Не для себе прошу. Для ПАМ"ЯТІ
2016-11-23 21:04:44
Так, Оленко, четверта субота листопада... У цей вечір на кожному вікні горить свіча пам'яті. 
От там і будуть доречні поетичні присвяти безневинним жертвам режиму...
От там і будуть доречні поетичні присвяти безневинним жертвам режиму... 2016-11-23 22:10:32
не знаю, як це коментувати... Просто наведу тексти обох віршей зі своїми правками:
2016-11-22 15:47:33
Приречені
Лежав маленький хлопчик у колисці,
Попухли ручки й ніженьки його,
А смерть ходила поруч зовсім близько,
Не розуміло немовля іще цього...
Дитя просило крихточку хлібця,
Та хліба не було давно вже в хаті,
Матуся сльози лила без кінця,
Вже діток троє встигла поховати...
А батько сновигав, як чорна тінь,
Заклавши руки висохлі за спину,
Із голоду вмирав четвертий син,
Нічим не міг зарадити дитині...
Дивився у запавші очі сина,
Всю душу роздирала западня,
Давно подохла з голоду скотина,
Людей хоронять сотнями щодня...
Упав, молився тихо на колінах,
Щоб вберегти останнєє дитя,
А мати не дивилась на дитину,
Бо захлиналась бідна від виття...
- Скажи: навіщо, Боже,так страждати?
Тож забери взамін моє життя,
Дай сили, вижити цьому дитяті,
Хай зіпнеться на ноги до пуття.
Помилуй, Боже милий, немовлятко,
Воно ж іще й на світі не жило,
Якщо життя зумів йому Ти дати -
Не відбирай зарано так його...
Лежав маленький хлопчик у колисці,
Попухли ручки й ніженьки його,
А смерть ходила поруч зовсім близько,
Не розуміло немовля іще цього...
Дитя просило крихточку хлібця,
Та хліба не було давно вже в хаті,
Матуся сльози лила без кінця,
Вже діток троє встигла поховати...
А батько сновигав, як чорна тінь,
Заклавши руки висохлі за спину,
Із голоду вмирав четвертий син,
Нічим не міг зарадити дитині...
Дивився у запавші очі сина,
Всю душу роздирала западня,
Давно подохла з голоду скотина,
Людей хоронять сотнями щодня...
Упав, молився тихо на колінах,
Щоб вберегти останнєє дитя,
А мати не дивилась на дитину,
Бо захлиналась бідна від виття...
- Скажи: навіщо, Боже,так страждати?
Тож забери взамін моє життя,
Дай сили, вижити цьому дитяті,
Хай зіпнеться на ноги до пуття.
Помилуй, Боже милий, немовлятко,
Воно ж іще й на світі не жило,
Якщо життя зумів йому Ти дати -
Не відбирай зарано так його...
2016-11-22 15:47:54
Тридцать третий, как гром, как удар в голове;
И проклятием воющий рот,
И застыли глаза на зеленой траве –
Бабьим Яром укрылся мой род.
Тридцать третий, как пламя,
Вечной плавкой на сердце –
Завернули нам души в пролетарское знамя.
Изнутри окропили, где солью, где перцем:
Не забыть, где хранит Гидра герб "извращенцев".
Тридцать третий нам быль – все вверх дном на ветру -
В безысходность захочется взвыть.
Рано высохли слезы, я их соберу,
Чтобы память росою омыть.
Тридцать третий нам память и не смей хоронить!
Посмотри на согбенную мать,
Кто сказал, что такое возможно простить?
Кто позволит цветам увядать?
И проклятием воющий рот,
И застыли глаза на зеленой траве –
Бабьим Яром укрылся мой род.
Тридцать третий, как пламя,
Вечной плавкой на сердце –
Завернули нам души в пролетарское знамя.
Изнутри окропили, где солью, где перцем:
Не забыть, где хранит Гидра герб "извращенцев".
Тридцать третий нам быль – все вверх дном на ветру -
В безысходность захочется взвыть.
Рано высохли слезы, я их соберу,
Чтобы память росою омыть.
Тридцать третий нам память и не смей хоронить!
Посмотри на согбенную мать,
Кто сказал, что такое возможно простить?
Кто позволит цветам увядать?
2016-11-22 15:49:59
Автору "Приречених" треба звернути увагу на ритм вірша: як бачите, варто лише трохи переставити слова. Вірш справа - пунктуація шкутильгає. Тема батла... Можливо, дійсно треба було зробити форум (або запис на конкурсній сторінці) і щоб кожен, хто має вірші на подібну тему, просто виставив свій вірш (як по Майдан). Говорити про Голодомор ТРЕБА. Не треба змагатися... Для себе особисто вирішила, що конкурсу хто краще зобразить загибель на війні я влаштовувати не буду. Так: раз взялася вести конкурси про війну - є такі вірші на конкурсах. Але ставити ТЕМОЮ смерть... Я не буду
2016-11-23 21:02:11
В прямом эфире
| Злетів фазан від
переляку хтось кинувся за ним ,та в кропиву та заспокоївся присівши на гиляку з кущів піднялась фея наяву |
| Рецензия от: Володимир Б 2024-04-20 11:54:23 |
| Хорошо, когда женщина
дружит ещё со стыдом и
скромностью.) Это большая наша драгоценность. ) И всегда хорошо бы помнить, что за ней наблюдают не только противоположный пол, но и Небо! Тогда и психологам не осталось работы.) Успехов! |
| Рецензия от: Людмила Варавко 2024-04-20 11:42:57 |
| +1 Образно! |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-20 11:29:51 |
На форуме обсуждают
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
| Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.