|
Привіт, мій друг, пишу з окопу.
Чекаю штурм, сиджу, курю.
Я тут уже десь близько року,
І я ненавиджу війну.
Ти там в таксі десь їдеш з клубу,
Ми на УАЗі їдем в бій,
Я тут в окопі сплю вже тиждень,
А ти на ліжку у теплі.
Тобі начхати, що в країні,
Тут гинуть кращі із синів,
Тут гинуть ті, що не повинні,
Тут навіть страшно у ві сні.
І знову міни, знову вибух,
І знову черга в ті кущі,
І як приємно, коли тихо,
Коли все чутно...дивна річ.
Тобі дзвонив я у четвер,
Сказав мені, що їдеш в гори,
А в мене друг на днях помер,
Ти відповів:" Так їдь додому."
Сказав, що чхав ти на війну,
Що маєш справи важливіші.
Тебе я в цьому не виню,
Забути це - і жить простіше.
А я залишусь до кінця
За своїх рідних і близьких,
За те, щоб в них було життя
Не під гнутом орди русні.
За їхній сон я тут не сплю.
За їхню посмішку і радість.
Я знов у розвідку піду
За те, щоб мали вони щастя.
А ти мій друг, мене забудь,
Я видалив твій номер.
У нас з тобою різна суть,
У нас з тобою різне горе.
Автор цього вірша кіборг "Фауст"
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |