Отсутствует

Місцеві спільноти - єдність чи розкол?

Війна закінчиться, рано чи пізно. Ми
вистоїм. А що після війни, яку Україну ми
хочемо бачити в майбутньому?
Інколи від знаних експертів, можна почути
думку, що зараз "нація згуртована як ніколи,
а бити горшки і чубитись один з одним у
мирний час - це наша національна забава".

Мені здається, що розкол у суспільстві,
роз'їдання нашої єдності - одна з причин
того, що війна йде на нашій території, гинуть
наші люди, дорослі і діти. За тридцять років
незалежності ми могли б побудувати більш
сильну країну. Але спрацював принцип
"розділяй і володарюй", яким скористалась
номенклатура.
Нас розділяли по мові, національності,
створювали кишенькові партії, щоб
розділити по партійним ознаками. Так було і
так буде, якщо ми будемо це дозволяти.

Наш спільний інтерес - покращення якості
життя громадян України. Якщо так, то в
інтересах держави, враховувати інтереси
суспільства.
Вислів: "У Великої Британії немає вічних
друзів і вічних ворогів, у Великої Британії є
лише вічні інтереси", вийшов за межі однієї
країни. Теза про вічні інтереси може бути
використана і при розбудові нової України.
Ці інтереси - покращення якості життя
громадян України. У тому числі, покращення
їх безпеки.
І тут постає кілька питань:
1. Як нам після війни будувати стосунки з
нашим сусідом Росією?
2. Як нам співіснувати з російськомовними
громадянами України?
На мій погляд, злочинці, які скоїли військові
злочини мають були покарані. Але у
правовій державі на це є відповідні органи:
прокуратура, СБУ тощо.

На побутовому рівні, на рівні місцевих
спільнот, незважаючи на розбіжності, має
йти процес консолідації суспільства. На
жаль, війна загострила протиріччя, які були і
є в нашому суспільстві.
Одна з ліній розколу - відношення до мови.
Мова грає важливу роль у
самоідентифікації по принципу "свій -
чужий". Навіть у східних та південних
регіонах, після військових злочинів росіян, у
багатьох російськомовних громадян
пропало бажання спілкуватись російською
мовою. Але є частина громадян, які
спілкувались, спілкуються і будуть
спілкуватись російською мовою. Хочу
підкреслити, що мова йде не про
колаборантів, проросійських громадян та
зрадників, хай ними займається
прокуратура. Мова йде про
російськомовних громадян, які є патріотами
України. Вони зі зброєю в руках захищають
Україну від окупантів, але вважають, що
мову неможливо приватизувати. Російська
мова це і їх мова, а не тільки мова
окупантів.
Умовно українське суспільство можна
розділити на три спільноти:
1."Ура патріоти", яким простіше нав'язувати
свій світогляд, у тому числі мову, силою.
2. Двомовні українці, більш толерантні по
відношенню до мови.
3. Російськомовні українці.

Ці спільноти мають навчитись співіснувати і
боротись не одна з одною, а з спільними
проблемами. Треба не чекати змін на
краще, а діяти, кожен по своєму, заради
спільної мети.

https://mkd-dialog.blogspot.com/