Автор: Дзвонок Людмила
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2020-05-27 00:38:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Милий мій ніде не пропаде

Сьогодні чомусь сумно на душі,
Не маю миру, спокою не маю.
Всі дні проводжу я не в метушні,
Та в роздумах, як в вирій, поринаю!

Сама собі той спокій не даю.
Думки, думки… Куди від них подітись?
Миленький мій в далекому краю,
Була би пташкою, змогла би полетіти!

Не пташка я, і літаки стоять…
- О Боже мій, коли відійде вірус?
Пошли на Землю нашу благодать
На зцілення! Змінився б миттю вираз:

Була би посмішка на все моє лице,
Жевріли б щічки, очі були б в сяйві,
І брови підвела би олівцем…
Волосся в мене гарне й так,  русяве!

А як співала б соловейком я,
Пісень багато знаю про кохання!
Всю ніченьку не спала, сумно як…
До Господа усі мої благання!

Я вірю Богу, зцілення прийде,
Відійде вірус від Землі, весь зникне,
І милий мій ніде не пропаде,
Мене в своїх обіймах ціпко зімкне!
                27.05.2020

История cоздания стихотворения: