Автор: Дзвонок Людмила
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2021-01-19 20:20:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Беру уроки...

Ну ось і день підходить до кінця,
День благодатний для дітей Господніх…
Бог мій Татусь, з Його я корінця –
Я стверджувала вчора і сьогодні.

Він спокій мав, коли був на землі,
Його уроки серцем я сприймаю…
Мої ще успіхи, звичайно, замалі,
Та руку Божу у своїй тримаю!

Сиджу над Словом, вдумуюсь в слова,
Беру уроки у свого я Спаса,
Година котра вже яка сплива,..
Характер Божий – то яка прикраса!

Ненависті нема ані в словах, в душі,
І очі лагідні, серденько із любов’ю,
Не квапився, служив без метушні,
Людські гріхи змивав Своєю кров’ю!..

Спасіння маю, Божу благодать,
То як віддячити мені моєму Спасу?
Я можу серце лиш Йому віддать,
В якому будуть Божі всі прикраси!

… Ось тому і навчаюся, беру уроки,
Які дають і мудрість, серцю спокій!
                                  19.01.2021.

История cоздания стихотворения: