Автор: Дзвонок Людмила
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2021-01-28 10:10:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

А як же безумовна та любов?

Як часто «ковдру тягнемо на себе»,
Осуджуємо серце не своє,
Та Божа мудрість нам доступна з неба,
Підстав до Нього лиш лице своє!

Чуженьке серце, кажеш, без любові,
А як же безумовна та любов?
Зразком вона дається в Божім Слові,
Так перечитуй Боже Слово знов!

Вона сама несе тепло і ніжність,
Не гнівається, криє чужий гріх,
В ній віра, сподівання, радість, чемність,
Чужих приймає щедро, як своїх!

Говориш, що його любов не цінна,
Та не суди! Осуд – великий гріх!
Для тебе може бути не промінна,
Для когось, може, краще всіх утіх.

Молись за нього, відпусти на волю,
Бажай йому того, чого нема –
Нехай знайде для себе кращу долю -
Для себе зробиш все це недарма!

Бо що посієш – бумерангом прийде,
Осуджуй серце лише ти своє,
Зернятко Боже в ньому нехай зійде,
А з ним й життя так зміниться твоє!..
                28.01.2021.
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2021

История cоздания стихотворения:

Я часто читаю вірші своїх колег і часто пишу відгуки свого серця на них.
Ось і сьогоденний вірш такої історії.