Автор: Ольга Угнивенко
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2009-03-26 21:39:47

Ода життю

Сотворіння, світанок і ранок настав,

Весняний і свіжий від подиху трав.



Народження світу приходить з весною,

Живе все вона надихає любов’ю.



Співає в душі твоїй кожна струна

І ти непомітно стаєш молода.



А трави і квіти, умиті росою,

Малюють картини веселкові знову.



І грає сопілками кожна струна -

Це літо прийшло - не тримай почуття.



Ці барви для тебе - палітра життя.

Від тебе залежить картина буття.



Іди до людей, не тримаючи зла,

Високою буде вершина твоя.



І золотом осінь врожайна проллється,

Любов нескінчення сповна повернеться.



Барвиста, цікава, чуттєва, стрімка,

Така неповторна осіння пора.



І раптом затихла, завмерла природа,

Неначе згоріла осінняя врода.



А білі мережива творить зима,

І досвіт і мудрість вплітає вона.



На мить зачарована, мариш весною,

Та ранком весняним пробудишся знову.



І ранки весняні повторяться знову...

История cоздания стихотворения:

08.03.2008