Автор: Юличка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-09-01 11:12:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

До дня пам`яті загиблих героїв (29 серпня)

Вже літа пташка майже відспівала
Своїх прекрасних радісних пісень.
Згадаймо ж тих, кого війна забрала,
В один з останніх літніх теплий день.

Звичайно, дата  це сумна – не свято,
Ми ворогів ще не перемогли,
Та в серпні це число – двадцять дев`яте
Як спомин нам про тих, що полягли.

У кожного була своя родина –
Тепер у кожній – пустка нежива,
Бо мати не побачить більше сина,
Син – тата і коханого вдова.

Не знає й статі ця війна прокля̀та,
Що в нас іде не рік, не два, не три:
Якась дитина не побачить матір.
Хтось подруги, дружини чи сестри.

Біль України просто невичѐрпий
Його не стишить навіть лікар-час.
Тож в дату цю 29 серпня
Згадаймо, хто життя віддав за нас.

Вони тепер у ті̀ні саду то̀го,
Де тільки радість, де спинився час
І під покро̀вом Господа святого
Все бачать й за̀вжди моляться за нас.

История cоздания стихотворения: