Автор: Юличка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-10-27 15:00:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Місяць тата

Злітає рік із днів, годин, хвилин,
Міняються невпинно будні й свя̀та...
Між місяців для мене є один
Найближчий  – це Листо̀пад – місяць тата.

Цей місяць у життя його привів,
Провів життя нелѐгкими стежками,
Й забрав у вічність в круговерті днів...
П`ять років, як його немає з нами…

Листо̀пад, ти ні в чім не винен, ні:
Як в інших місяцях, в тобі є свя̀та,
Та лиш тепер приносиш ти мені
Щороку теплі спогади про тата.

Я вірю: він все бачить із небес
Десь там, за хмар пухкою пеленою
І в час, коли наш світ в тумані весь
Здається, поряд тато знов зі мною.

Листо̀пад в безвість знову відлетить,
Пролинуть зимові̀, весня̀ні дати,
Ласкава пісня літа віддзвенить,
А я на нього бу̀ду знов чекати.

История cоздания стихотворения:

#МісяцьТата #Спогад_Про_Тата #вірш #Мої_Вірші #Вірші_для_Вас