Автор: Юличка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-05-08 06:59:09
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

До 75 річниці Великої Перемоги

Як завше, сонце землю зігріває,
Крокує світом радісно весна,
Злітає в небо днів крилатих зграя…
В цей час колись закінчилась війна.

Вона прийшла негадано-неждано
В світ, де цвітуть сади і діти сплять,
Чотири роки наносѝла рани
А вже по ній пройшло сімдесят п`ять.

В ці дні травневі: восьме та дев`яте
Без показових маршів і пісень
Ми воїнів згадаймо… Це не свято –
Це пам`яті й скорботи світлий день!

Згадаймо тих, хто не прийде ніколи
І тих, хто повернувся і дожив,
Хто перейшов війну, мов мінне поле,
Й у вічний дар пошану заслужив.

Не зайве помолитись, щоб на Сході
Війни пожежі згасла, як тоді,
Щоб ворожнечі ми сказавши: «Годі!»
Жилѝ у мирі, радості, труді.

І щоб настав той день весня̀ний, літній
Осінній чи, можливо, зимовѝй,
В який змогла б країна зрозуміти,
Що цей День Перемоги наш, новѝй!

А поки схилим голови низенько:
«Всевишній, Україну борони,
Нащадкам збережи квітучу Неньку
Й даруй Землі майбутнє без війни!"

История cоздания стихотворения: