Автор: Закохайко
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2009-07-01 15:38:41

Співаючим у тернях

І як тепер від тебе утекти?

Куди розтріпану свою сховати душу?

У снах – лиш ти, у спогадах – лиш ти.

Солодке «хочу» і гнітюче «мушу».



Ні, не порушу твого кам’яного муру

І не зруйную виплеканих стін,

Бо мій політ – тобі самі тортури.

Мене є сотні. Лише ти – один.



Пробач – занадто розпустила крила,

Хотілось пригорнути цілий світ.

Та той шматочок щастя, що хотіла

Сховати на останок своїх літ,



Я не віддам тобі. Його я заховала

Глибоко в душу, щиру і сумну.

Лише залишу пісню, що звучала

У мить прощальну, мить лише одну.



Ридальний щебет пташки-відчайдухи

Співав останню арію «Прощай».

Та ти мовчав. Ти навіть не дослухав,

Лиш крильця зняв з тернового куща.

История cоздания стихотворения: