Сильний не той, хто вміє здачі давати, а той, хто вміє - прощати!

Автор: Татьяна Левицкая
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-09-25 19:26:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Сирiтка з Нiжина

Красива, сонячна,
лише б радіти.
Згубила в соняхах
строкате літо,
зелені кульчики,
немов ліщина.
Сама ще дівчинка,
а Бог дав сина.
Гойдала, ніжила,
латала льолі,
сирітка з Ніжина,
біднота гола.
На серці - сіра мла
в лиху годину.
Про щастя мріяла -
коханий кинув.
Безсоння каменем
у дні пророчі.
В синочка мамині
небесні очі.
Піднятись на крило
вдалося з віком,
та долі не було
без чоловіка.
Душа - глибокий став,
прудка, мов голка.
На сході воював
її Миколка.
Ряснів і опадав
цвіт на калині...
Криваві опади.
"Ой, сину, сину!"
Мадонні молиться,
а хижа осінь
по всім околицям
смереки носить,
віночки-горецвіт.
У чому ж винні!?
Її блакитний світ
у домовині!
Гойдала, ніжила,
латала льолі,
сирітка з Ніжина,
біднота гола...

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 256

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.

Вики

Таня, луже зворушливо...

2018-10-08 13:35:41

Татьяна Левицкая

Дякую, мила Вики, рада, що до душі!

2018-10-08 13:52:47

Лариса Гараган

Таню, мурашки по тілу. Зворушливо, наспівно.
Дякую, болюча тема.

2018-09-26 17:15:44

Татьяна Левицкая

Дякую, дорога Ларисо! Так тема болюча, але час настав, щоб волати на весь світ!
Україна у траурі, жалобі, та нічого не робиться, щоб припинити цей жах.
Хто поверне матері сина, батька, брата. Життя одне і кожен сподівається на краще.
Мені хотілось би знати чи воюють на війні діти наших олігархів та політиків. Кого відстоюють наші вояки?
За кого гинуть і роблять сиротами своїх дітей, дружин, батьків? Дуже багато запитань, та мало відповідей.

2018-09-26 18:01:20

Лариса Гараган

Так, Танюшо, питання риторичні, все ясно без слів.

2018-09-26 19:29:19

Татьяна Левицкая

2018-09-26 22:05:44

Лариса Гараган

Сьогодні і я продовжила цю тему.

2018-09-27 09:21:14

Аразова Марина

Наскільки ніжно й сумно. Дуже сподобалось!

2018-09-25 23:33:03

Татьяна Левицкая

Дякую, Марино! З теплом,

2018-09-25 23:45:04

Аразова Марина

2018-09-25 23:53:23

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений