Автор: Татьяна Левицкая
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-04-08 20:57:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Мандрівка в минуле

Величні храми та собори,
Поділ... дніпровські крутосхили —
крокую на низьких підборах
по місту, де мене любили.
Знайомі вулиці, бульвари,
заковані в залізні брами.
Блукаю, дух бентежно марить
золотоверхими дворами.
Барокко стомлених будинків
упізнаю, благоговійно
змахнула із очей сльозинку,
тепер у серці лебедіє.
Вікно на поверсі дев'ятім —
гарячим променем лампади,
за хрестовиною розп'яття
до себе спогадами вабить.
Ворушаться нові фіранки...
Чому ж раптово біль проймає?
Тієї жінки у веснянках
давним-давно вже там немає,
лише герані на балконі,
як і тоді цвітуть красиво.
Хоч доля на моїй долоні
малює стежечку курсивом,
вдивляюся в карниз домівки,
в минулі миті, й ненароком
душа спіткнулась об бруківку
і полетіла в даль високу
гранітними щаблями в злеті...
Не чути за дверима плину.
Від дня народження до смерті
життя стікає по краплині.
(Тетяна Левицька)

История cоздания стихотворения: