Автор: Татьяна Левицкая
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-04-12 13:18:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Цілющий

Неба кран протікає, з сифона — крап... крап...
не дратує глуха послідовність.
Ні про що не питай, розірвати не квап
поміж нами поспішно безмовність.

Неможливо розкроїти вірно думки,
коли дощ дістає кастаньєти
і періщить навкруг, висипає в струмки
з жмені вічності срібні монети.

Не заплющила б очі сумні назавжди,
щоб втопити печалі у зливі,
бо вона це: життя, дивний клекіт води,
фантастичних прелюдій мотиви.

Тиша тільки в мені, за вікном водограй
розправляє пагілля  зелене.
Я всотаю краплини... воскресну... бодай
райські яблучка зріють для мене.

Тетяна Левицька

История cоздания стихотворения: