Автор: Татьяна Левицкая
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-04-13 14:12:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Квітень

Розхлюпував Квітень пахощі
у яблунях білоцвіту,
висіював щедро з пригорщі
кульбаби у малахітах.

Угледіла, ніби вперше я,
як вруниться світ весняний,
коралями ген мережиться
роса на траві духмяній.

Кулоном сусальним блискає
Світило на серці неба,
та вмить пронизала блискавка
стрілою плакучі верби.

Гадала, що все розгадано
в природних дивах містерій:
Боялась, як дідько ладану,
кохання впустити в двері.

Здавалося, все побачила:
зрадливу любов до "гробу",
квапливих ночей побачення,
і пристрасті до ознобу.

Я Квітню тремтливим почерком
поеми в саду писала б,
та липню єдиним розчерком
усе віддала, що мала.

(Тетяна_Левицька)

История cоздания стихотворения: