Автор: Татьяна Левицкая
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2010-11-04 12:17:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

До храму

Моя кирпата дівчинко,
Цнотлива орхідеє,
Постав за мене свічечку,
Бо я не знаю, де я:
На кліросі божественнім,
На східцях – язвах відчаю,
Де тільки той пожертвує,
Хто чистить душу свічкою.

До світла – далі місяця,
До темряви – рукою,
Тому не кожен світиться
Свічею восковою
На кліросі божественнім,
На східцях – язвах відчаю,
Де тільки той пожертвує,
Хто чистить душу свічкою.

Допоки босі ніженьки
Не колені вітрами,
Ти вибирай доріженьки,
Які ведуть до храму.
На кліросі божественнім,
На східцях – язвах відчаю,
Тим Бог прощення жертвує,
Хто чистить душу свічкою.


перевод

Моя родная девочка,
Невеста - орхидея.
Поставь за маму свечечку,
Ведь я не знаю, где я.
На клиросе божественном,
На лестнице отчаянья,
Где только тот пожертвует,
Кто чистит душу пламенем.

До света - дальше месяца,
До тьмы - подать рукою,
Не каждый, дочка, светится
Свечою восковою
На клиросе божественном,
На лестнице отчаянья,
Где только тот пожертвует,
Кто чистит душу пламенем.

Пока босые ноженьки
Не колоты ветрами,
Ты выбирай дороженьки,
Что светят куполами.
На клиросе божественном,
На лестнице отчаянья.
Тем Бог прощенье жертвует,
Кто чистит душу пламенем.

История cоздания стихотворения: