Автор: Чортенятко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-05-26 15:32:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

я посміхаюся.

Я дивлюся на тебе і посміхаюся. Ні, не подумай, ти не кумедно
виглядаєшь. Проте мені дуже складно стримати губи та зовсім не
хочеться ховати емоції. Не бачу сенсу.
Адже наскільки все дивно почіналося. Нас обох не мало бути там, де ми
познайомилися. Але ж, за дивним збігом обставин, зустрілися. Декілька
разів обмінялися зацікавленими поглядами, а потім я, наче не на роком,
заговорив до тебе, трохи згодом, запросив сісти за один столик. Ти
погодилась.
Який чудернацький збіг! Та хіба випадковості трапляються випадково?
Хіба випадково я потім провів тебе до дому? Хіба випадково ти
дозволила себе поцілувати? Ні, скажу я Вам! Нічого, геть нічого не
буває випадковим.
Посмішка стає ширшою. Тобі стане ніяково, спробуєш заховати
обличча, зарившись носиком в мій светер, а я, як завжди, пригорну
рукою твої плечі. Ось воно - життя.
Так дивно... Не думав, що зможу знову покохати. Коли багато разів
вдарити по однієму місцю - воно черствіє, перестає бути чутливим.
Визнаю, був не правий.
Твій образ тишком-нишком, обережно, навшпинечки, щоб не налякати,
через малесенькі шпариночки закрався в душу. Навіть не встиг
помітити, коли це трапилося. Коли звичайна, мало знайома дівчина
перетворилася на ту єдину і не повторну. Та кого ж я обманюю?! Ти
ніколи не була звичайною та мало знайомою!
Взагалі складається враження, що я завжди тебе знав. Ціле життя, а
може й не одне. як іще можна пояснити те, що варто було твоїм ніжним
пальчикам торкнутися мого обличча, лагідно провести долонею від
скроні до піддпоріддя, невзначай зачипити застібки на ланцюжках моєї
маски, як ці ремінчики перетворилися на пил, оголивши душу. Як іще
пояснити, що мені не лячно від того, що ти бачиш мене наскрізь?
Хоча... Навіщо щось пояснювати? Почуття не потребують пояснень.
Скільки б часу не минуло, я буду дивитися на тебе з тією ж посмішкою.
Тому, що мені добре поряд з тобою. Людям властиво посміхатися, коли
вони счастливі.

История cоздания стихотворения: