Автор: Анна Сарваровна
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2010-02-28 21:37:18

Страшний КРОК

Зробити крок на зустріч смерті,
Убити ніжні почуття,
Дати живому тихо вмерти  
Забрати головне – життя.
Упасти, битись головою…
Стати не рідною, чужою…
Заплакати, щоб посміхнутись
І тільки думкою вернутись.   

Або не вбити… будь що буде…
І пох* що скажуть потім люди.
А що ті люди?.. сміх та й годі,
Нехай рачкують на городі,
Не лізуть у чуже життя,
Бо там немає каяття.

Два серця у одному тілі
Застукають у такт з життям.
Так Бог навмисне посилає
Земні благословення нам.  
Прийняти – значить поважати…
Відмовитися – прогнівить…
Узяти себе у кайдани
Чи птахом в просторі летіть…

Кохання, пристрасті і ласки!
Ти кращої не знайдеш казки.
Світанки, ночі, поцілунки –
Це все закоханих дарунки.
І в головах навіть не вітер,
А цілий шторм і ураган,
І замість мізків цвітуть квіти…
Бездумно, безтурботно жити…
А потім «наслідкам» радіти…
……………………………….
…малюю серцем на стеклі
Узори радості й печалі..
Серцем любили, поважали
Шкода, закінчення не знали…

История cоздания стихотворения:

Подивилась документальний фільм про аборти....