Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Вредина
Тема:Шуточные стихи
Опубликовано: 2020-02-18 12:13:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
(По П.Глазовому)
Йшли ми з кумом на ставок.
Риболовля без жінок.
Не наступиш на граблі
Без жінок на кораблі.
Вудка в мене, в кума – дві,
По пів-літри в рукаві.
А на закусь – сала й хліба,
Щоб ловилась гарна риба…
Почекайте, ні, не так,
Риба клюне на черв’як.
Ну, а нам так для розгону
Не завадить самогону.
Отже ми, як і годиться,
Наближались до водиці.
Вудки кинули у воду.
Бог нам дав таку погоду!
Цвірінчать навкруг пташки.
В воду кинули пляшки.
Грає в нас рибальська страсть.
На нас з кумом, як напасть.
В небі сонце виграє,
А в нас риба не клює.
Бережком іде малий,
І веселий, і смішний.
І сміється з нас, зараза:
–Не впіймайте водолаза!
–Йшов би звідси, любий сину!
Замість риби – та людину?!
Не амфібія ж якась –
Де б вона отут взялась?!
Пішов хлопчина, а ми з кумом
Сидим, засмучені чомусь
І нависають тяжкі думи:
Чи пощастить із нас комусь?
І з горя випили по чарці.
А потім ще. А потім ще.
І вже, як риба в скороварці,
Бо сонце все-таки пече!
Нас риба клюнула проклята: –
–Що, нализались поросята?!
От і не вір чуткам тоді:
Щоб без жінок на кораблі?!
История cоздания стихотворения:
02-17.02.2020
Всему своё время |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:47:46 |
В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |