Автор: Ольга Мазуренко
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2023-12-27 19:35:09
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Горів Маріуполь

Горів Маріуполь, будинки й земля
В одному з підвалів ховалась сім'я.
Навкруги була стрілянина і гам
Хтось гучно спускався до них у підвал;

Заплакав хлопчисько, йому лише - шість.
Хтось ломиться, стукає, щось їм кричить.
Застигли від жаху малі дітлахи
В руках з арматурою батько блідий,

А там за дверима почулося їм;
-Гранату на виході кинеш туди
І батько в ту мить, прихопивши дітей
Схопився й подалі шмигнув від дверей.

Щось гуркнуло, десь розірвалась граната,
Малий закричав, знепритомніла мати
І тиша настала болюча безмежна;
Палала із зовні підвалу пожежа.

Та двері сталеві і дуже міцні,
Залишились всі у підвалі живі.
Сергійко малого в обіймах тримав
І пошепки лагідним словом втішав.

Вже місяць живе у підвалі сім'я;
Закінчився хліб і крупа, і вода,
Кругом небезпека, у місті стрільба.
-Піду я по воду,- Сергійко сказав

І мати дивилася плачучи в слід.
Шанс вижити був у них лише один.
Немов партизан, крадькома уночі
Він воду і хліб до підвалу носив.

Від смерті страшної сім'ю рятував
Хлопчак, десять років всього лише мав
Добравшись до Києва, дивом живі,
У них запитали: Як вирвались ви

З підвалу з малими такими дітьми?
-А я не малий, - Відказав їм Сергій,
Тримаючи меншого міцно рукою
Всміхнувся герой і кивнув головою!

История cоздания стихотворения:

Вірш написаний на реальних подіях. Хлопчик з Маріуполя врятував сім'ю від смерті. 2023 рік