Автор: Ольга Мазуренко
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2023-12-27 21:30:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дівчина стоїть при долині у лузі

Дівчина стоїть при долині у лузі.
А в небі за обрій летять білі гуси.
Питає гусей та дівчина сумна:
Скажіть мені гуси де доля моя,

Чи довго мені бути на самоті,
Чому у сльозах мої рідні батьки,
Чому на калині весь цвіт опадає,
Чому від коханого звістки немає?

А гуси лиш крилами плавно махають
І їй головами своїми кивають:
Не знати б тобі тої долі лихої
Де попіл лиш чорний і марево крові,

Де небо з землею зіткнулося вкрай,
Де смерть лиш живе і для неї це рай,
Де місця живого нема на землі,
Де сонце й зірки розтопились в імлі.

Чекала, що скажуть їй гуси дівчина:
А ну ж зупиніться хоча б на хвилину;
Яке ж те пухнасте білесеньке пір'я,
Які ж ви прекрасні у це надвечір'я.

За обрієм зник вже гусей білий клин,
Серпанок їй лиш посміхався один.
Дівчина стоїть при дорозі сумна,
На милого свого чекає вона.

История cоздания стихотворения:

2023 рік