АП ПОЕТ-ХУДОЖНИК. Арт-Смішинки (Конкурс № 7)
/ АП "Поет-Художник" /
На рецензию-22: Николай Заболоцкий
/ АП Рецензії /
Защитная маска своими руками
/ АП Текущий момент /
Yes / No
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 1532 человека
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Только знать бы, что всё не зря..

Автор: Галавина Ирина
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2019-12-04 22:26:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Казочка про снiг


-Ой! Подивись, бабуня, якiсь бiленькi цяточки летять з неба. Та як же їх
багато! Мабуть, хтось там за хмарками просипав цукор.
-Та нi, Олексiйчику, то ж снiг!
-А я кражу тобi цукор! От зараз я його покуштую.
-Ну, то й що? Розкуштував? Солоденько тобi?
-Та нi...щось зовсiм нiяк...
-А я ж тобi казала, що то снiг летить.
Та спiлкувалися бабуня з онуком пiд час прогулянки. Сперечалися-
сперечалися, доки Олексiйчик таки погодився:
-Добре, добре, бабуню. Я вже згоден, що то не цукор. Але ж я зовсiм не
пам'ятаю про снiг нiчогiсiньки. Що це таке, бабусю, та звiдки вiн узявся?
-А не пам'ятаєш тому, що цiлий рiк пройшов вiд торiшнього снiгу. Малий
ти ще був. Забув, мабуть.
-Мабуть, бабуню. Та я ж уже дорослий. Менi уже майже чотири точки. То
ж ти менi відкриєш таємницю?
-Вiдкiля снiг? Звiсно розповiм тобi. Слухай уважно. Десь угорi, дуже-
дуже високо, понад хмарками, вище сонця живе Чародiй. Той Чародiй
добрий. Вiн керує усiма явищами в свiтi. ...Коли розквiтнути квiточкам,
коли зазеленiти травицi або пожовтiти листю, коли пролитися дощу... це
все його розпорядження. От i зараз вiн вирiшив, що уже настала зимова
пора, дiстав iз комори торбинку зi снiгом, насипав його у решето i почав
просiювати його. Снiжинки закружляли у повiтрi у своєму таночку та
опустилися на землю долi.Їх нападало так багато, що в деяких мiсцях
з'явилися, навiть, кучугури.
-Отакi, як оцi?- запитав Олексiйчик, тикаючи рукавичкою у кучу снiгу,
що нагорнув трактор, коли чистив дорiжки.
-Майже, майже такi. А ще, знаєш, чому снiг чарiвний? Бо з нього можна
вилiпити що завгодно - вiд снiгових кульок до снігової баби,- все бiльше
i бiльше таємного вiдкривала бабуня онуковi. А той дивився на бабуню
здивованими оченятами та намагався зарам'ятати, наче на все життя.
-Бабуню, бабуню, а як це снiгова бабця?
Бабуня посмiхнулася:
-Я обоа'язково розповiм тобi, мiй милесенький. Але пiд час iншої
прогулянки. А зараз на тебе уже чекає скляночка з молоком та лiжечко.
Ходiм додому, любий. Уже б i вiдпочити тобi час.
-Добре,- погодився Олексiчик,- але ж ти не забудеш? Я ж чекатиму.
-Авжеж, не забуду,- вiдповiла бабуня.
А потiм вони, узявши один одного за руки, попрямували додому. Бо вже
настав час вiдпочинку.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 51

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.
Дуже тепло,я теж обожнюю спілкуватись з онуками, з ними так цікаво розмовляти,вони бачать світ по іншому-по дитячому.І не знаюьб про його несправедливість та жлорстокість, вони наївні і правильні. Сподобалось!
2019-12-05 08:55:36
Саме так...
I свiт, той жорстокий та дорослий, ще не встиг спаганити малюкiв...
2019-12-05 18:12:18
Допитливий хлопчик. І цукор любить.І бабусю.
Хай йому здоровиться.
2019-12-05 08:41:09
Дякую Вам, Всеволод.
А дiтлахи усi допитливi та цiкавi.
2019-12-05 18:09:39

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Замечательные стихи!
Рецензия от: Малашенко Любовь
2020-04-06 05:48:11
Всё верно,Юра!Может,думаю,так ое пофигистское настроение от того,что никогда такого не было раньше?Но,если отношение к происходящему не изменится,то в будущем такого уже не будет, потому, что и будущего не будет...Очень непрофессиональная власть,метания между тем,что маски не помогают(когда миллионы их проданы за рубежи родины), до того,что теперь без маски нельзя появляться на улице...Маски стали появляться по ценам,которые недоступны большинству...Если карантин продлится,а он,считаю,нужен, и людям не помогут либо снижением коммуналки,либо прямыми дотациями, начнётся бедлам: люди перестанут всё равно платить коммуналку, но начнутся нападения на магазины и людей,из них выходящих...Многие предприятия уже вряд ли смогут поднятся, невыплаченные зарплаты - это неоплаченные взносы в Пенсионный фонд,который и так был инвалидом,могут начаться проблемы с пенсиями...Или есть путь включен я печатного станка и возврата в начало 90- х...Это всё при том,что у нас "не началось", даст Бог, может, хоть в этом нам повезёт,потому,что ты верно сказал: медицины нет...Справедливости ради нужно признать: проблемы большие и в нормальных странах...Разговаривал с друзьями из США и Германии: масок нет,перчаток нет, средств для дезинфекции нет...Но у них хоть деньги есть и им помогает государство, а у нас...Здоровья тебе,близким,всем нам!
Рецензия от: Юрий Роновский
2020-04-06 05:26:59
Оленочко, весна - це так прекрасно... Але зараз - і сумно та страшно водночас. Поезія - втішає і рятує. Бережи себе. Дякую за поезію.
Рецензия от: Тетяна Лавинюкова
2020-04-06 00:12:26
На форуме обсуждают
Дмитро Чекалкін

Зеленський: Моя місія – припинити пандемію коронавірусу.
- Якщо він припинить пандемію так, як він припинив війну, то у нас великі(...)
Рецензия от: Валентина Гришко
2020-04-05 23:00:58
«Ми зустрілися, щоб все життя йти разом»

Коли на Закерзонні тривали супроти українського населення виселенчі акції до УРСР, 15 вересня 1945 р. у бо(...)
Рецензия от: Радонька
2020-04-05 21:38:23
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.