Автор: ВальФа
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2011-12-08 20:44:26
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Очі

Що бачиш ти вдивляючись у очі?
Глибокий сум? Надію? Забуття?
Про що вони, благаючи щоночі,
Мовчать, вдивляючись в життя.

Всі знають: Очі – дзеркало душі.
Чому ж часами, вводячи в оману,
Вони бувають янгольські чисті
Та прикривають замість серця пляму?

Буває так, що в погляді людини
Ти не побачиш і краплини співчуття,
Не проблисне і крихточки провини,
Не пробіжить і промінь почуття.

Що можуть розповісти очі нам?
І скільки таємниць ховаються за ними?..
О! Перед ними стільки людських драм
За вік недовгий чоловічий лине.

Вони німі супутники подій,
Що день за днем фіксують зміни світу.
Вбачали стільки зламаних надій,
Що ними можна небосхил закрити.

Але й в очах присутнє те  тепло,
Яке дарує сонячне проміння,
Що воїнів до перемог вело
Та над яким й люте зло безсильне.

Яким вогнем палають очі страсті,
Коли несил вже почуття ховати
І як вони  блищатимуть від щастя,
Коли своє дитя цілує мати.

Що бачиш ти вглядаючись у очі?
Про що вони воліють розповість?
Що бачиш ти у тих очах навпроти?..
Вогонь любові, сум… А може злість?

История cоздания стихотворения: