|
Автор: ВальФа
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2012-07-05 22:26:42
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Ну,нині і чоловіки пішли!Пробачте,але
жодного доброго слова сьогодні на їх честь
не промовиться...Бо зла!..Дуже!..Так і
хочеться сказати,що часи лицарства,як і самі
лицарі давно вже канули в безодню часу.І
вчора я в цьому знов переконалась.
Не заради забави,але за потребою,бо не маю
іншого транспорту як громадський,вирішила я
їхати трамвайчиком.В погану
годиноньку...Мабуть...Та ладно!Сяк-так
протиснувшись до цього дива та пережитку
комунізму,моїм очам відкрилась картина
"маслом".Розповідаю,чоловік зростом десь
1,80 м обійнявши вертикального
поручня,неначе танцівниця шеста,не
підпускаючи більш нікого до нього,як до
отієї "прелєсті" з Володаря кілец,їде собі
спокійно.При тому вловивши поглядом
мене(до слова маю я рост 1,52!-ну що
маємо,те маємо),спостерігає як же ж я буду
триматись у цій бісовій машині за
горизонтального поручня десь під куполом
цирку:)Та на цьому "лицарі" не закінчились!
Добив мене морально молодий хлопець,що
сидів у тому ж переповненому трамваї.Це
дитятко сиділо, міцно притуляючи до себе
свого залізного коня-велосепеда!Все я
розумію,але...Тут мене просто переповнило
емоціями і образою за нашу нелегку жіночу
долю...Добре,про себе я вже помовчу,та
поруч було ще з десяток жіночок-
манюнь,яким і місцем не поступляться та й до
поручня зась!От і чекай тоді і фантазуй свого
принца на тому ж коні...А доки прийдеться
їздити громадськими гарбузами разом з
нащадками якихось єтті...Ех, лицарі де ж
ви?!...
История cоздания стихотворения:
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Всё по честному, где
лесть, Иногда теряют честь. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:04:03 |
Когда ты волком воешь на
луну, Когда минуты тянутся как годы И кажется что ты идёшь ко дну, Взгляни наверх и попроси у Бога, Чтоб не гасил Он все твои мечты. Спасибо, Таисия! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 14:03:11 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |