Алочка, как же я Вас понимаю! БОльшая часть моей жизни прошла в Киеве, но сердце до сих пор ностальгически ноет, когда вспоминаю наш Харьков, улицу Рымарскую, где прошло моё детство. Даже подумываю, не поменять ли мне свой портальный ник на "Татьяна Рымарская". Возможно, так вскорости и сделаю... Оказывается, у Вас ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫЕ СТИХИ, буду теперь к Вам в гости наведываться, землячка! )
Дуже чутлива тема...
отак було
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47292&poem=129380
отак стало
https://www.stihi.in.ua/enter.php?author=47292&tab=folder&folder=10&page=3
Мать-Родину я её не по-деЦки,
Люблю, кто б о чём ни просил,
Не нужен мне берег турецкий
И нафиг их All inclusIv...
Згоден з тобою! Сподобався вірш!
Знаешь, Аллочка, у меня подобные твоим мысли возникали и раньше, и сейчас, когда приходилось и приходится перемещаться на большие расстояния от дома, всегда тянет к родным пенатам... И помню замечательный анекдот с ключевой фразой:не путай туризм с эмиграцией... Никогда не путаю и стремлюсь домой, как бы классно ни было там, на отдыхе... Всего наилучшего, Аллочка!)))
Юрочка, привіт!
Екс суперовий, як завжди! Дякую!
А далі... Як би це в двох словах пояснити? Розумієш, не туризм це у мене і не еміграція. Хоч, до еміграції ближче по суті.
В мене донька там заміжня. І я завжди бажаний гість у них. Відчувай себе, як вдома, радій
життю, як на перший погляд. Чого ще потрібно?.. Та не завжди так в мене виходить. Тому і народжуються такі рядки... Завжди, Юра!.. завжди... Пока так... Може в майбутньому щось зміниться в кращий бік. Сподіваймося...
Юрочка, дякую ще раз!
Оце так...З одного боку добре,що заміжня,а з іншого - сумно,що далеко...Я там був в серпні з перевіркою,як там їх олл інклюзив... Зараз таких, як ти багато, час такий, Аллочко...ТрЫмайся!Не сумуй, заходь на мою сторінку за посмішкою, рецка не обов'язкова, для підняття настрою...На все добре, дорогенька!)))
Дякую, Юрочко! Завжди іду до тебе на сторінку, як сумно і, як весело. Коли хочеться щось найти цільне та змістовне та ще й з родзинкою на торті.
А що до Туреччини, я рідко буваю, діти частіш. Я з 18 року так і не була. А вони всі в листопаді приїздили. Недавно, та вже скучила.
Так що, все гарно.
У одних голова на
двери,
И ученье про мертвого
плотника
Разжигает страсти
внутри,
Не понять им простого
работника,
Восхищённого с фузом
гитарой...(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.