На превеликий жаль - не всі люблять свою батьківщину. Мені шкода тих людей, що не прониклись почуттями любові до України, бо і діти їхні житимуть у такому ж бедламі. Все починається з кожної окремо взятої людини. Змінюєш на краще себе - змінюються люди довкола, і процвітає країна...
Дякую, Алло, і підтримую Вас у цьому вірші.
Дякую Вам, Сергію! Приємно, що сподобалось. Громадянський більше. Дуже обережно ставлюсь до поняття "патріот". Не завжди воно вживається за призначенням. Зі святами! Щастя та здоров*я!
Вітчизна – наша рідна мати,
За неї треба постояти,
За неї треба воювати,
Хоч бідний ти, або багатий…
А рідну мати треба вміти
Від ворогів всіх боронити,
ЇЇ не можна не любити,
Хоч що, та треба щось робити…
Аллочко!Згоден з тобою! Хочу тільки сказати, що ніколи не дотожнюю Батьківщину і владу…Так склалося…На жаль…Хай щастить і Батьківщині й автору!)))
Я також, не ототожнюю Батьківщину з владою, Юрочко. Тільки з рідною землею... У кожної людини Батьківщина своя... про те і мова у вірші. Люблю свою Україну всим серцем... яке болить за рідний край. Дякую за гарний віршований відгук, Юрочко! Будьмо!
Згадався вірш В.Сосюри з шкільної програми
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Аллочко, рядки лягли на душу. Підтримую твій заклик і твої думки.
Миру і процвітання нашій Батьківщині!
Алла, тема у вірші дуже щемна і прониклива, і усе що сказано - звучить щиро і патріотично - з любов*ю до багатостраждальної Неньки України!
Нажаль - не всі громадяни наші лишились вірними у Біді разом з Україною:(( Зрадники завжди були і будуть існувати на наших просторах і не тільки... Дуже шкода, що є такі люди, які здатні зрадити своїй Батьківщині і лишити і кровну матір, і ту Землю, заради химерних обіцянок агресора, який ніколи не буде цих зрадників сприймати за людей тому, що вони для агресивної сторони загарбника - лише та "зброя" у руках, яку потім знищать, коли в ній не буде потреби після досягнення мети - того, хто нагло краде чужі незалежні простори заради свого ЧСВ, аби показати у Світі, що воно - чогось варте нині...
Это стихотворение
написано очень заботливой
и сильной мамой, звучит,
как молитва, в ярких
лучах добра и надежды, а
какая энергетика!
Спасибо, Людмила! С
уважением!
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.