БЕЗГЛУЗДІСТЬ СМУТКУ ТА ПЕЧАЛІ

Після таких слів відгуку, боюся видатися дуже нескромною, але скажу. Раз вірш присвячений собі в день янгола, то і писався він, як автобіографічний.
І 50% тут точно про мене є, якщо не 80. Намагаюсь жити саме так, "пройшовши "рай" свій впоперек і вздовж" та підтримувати інших. А що до якостей. Які якості? Просто живу, просто ціную життя. Просто не бачу вже сенсу в постійному смутку. В мене був дуже великий відрізок життя -- суцільний жах і печаль. Але це вже позаду.
А посумувати трохи можу...ми ж всі люди.
Дякую, Євгеніє! Радості буття.

Дякую, Сашо! Хай нам щастить. Натхнення та радості буття.

Оптимізм нам всім зараз не завадить. Намагаюся підтримувати людей, Анечко. Дякую!

Дуже рада Вам, Оксаночко. Приємно, що припав вірш до серця. Дякую за тепло відгуку.

Танюшо, дякую за відгук і добрі слова привітання.

Героям слава! Світле майбутнє України -- це найбільше наше бажання. Перемоги нам.

Дякую за добрий відгук, Олеже.

Згодна з Вами, Раю. Навіть дуже рідко таке можливо. Але стала бачити таких людей навкруг себе. Це мудрі і дуже сильні люди і від них іде це відлуння на оточуючих.
Дякую Вам за відгук.

Раю... я Вам дуже рада)))
В Шекспірі я не знавець. І сонетів не писала ніколи.
То Вам краще видно, що він нагадує.

Щодо "толк", засмучу Вас. Таке слово є.
ТОЛК, у, чол.
1. тільки одн., розм. Те саме, що розум, глузд. Нема в тебе толку — хоч запали, так не трісне (Номис, 1864, № 6265); [Недоросток:] Ну, скажи, чи єсть оце у тебе толк — лити холодну воду за шию? (Степан Васильченко, III, 1960, 94); — Але не думай, Федоре, що як баби, то вже й без толку (Андрій Головко, II, 1957, 496).
Взяти в толк; Добрати толку — з'ясувати для себе, зрозуміти, усвідомити. [Наталка:] Бог з вами, добродію! Що ви говорите! Я річі вашей [вашої] в толк собі не возьму [візьму] (Іван Котляревський, II, 1953, 7); Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти закон божий (Леся Українка, V, 1956, 180); Максим здогадався, що Орина таки закохалася в Романа. Про це він наодинці візьми та й ляпни братові, а той цитькнув на нього, витріщив очі і взявся за попругу. От і добери толку після цього, що таке любов?.. (Михайло Стельмах, I, 1962, 434); Збивати (збити) з толку див. збивати; Знати (розуміти) толк у чому — бути знавцем чого-небудь, добре розумітися на чому-небудь. Плачинда недолюблює Давида, одначе терпить його, бо парубок робить за двох і в усякій роботі знає толк (Михайло Стельмах, I, 1962, 100); — Буду просити тебе, Платоне, коли що — порадь, підкажи, бо ти ж знаєш, толк в агрономії... (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 238); З толком: а) розсудливо, розумно. Боєприпаси, доставлені Хомою для роти, були розподілені порівну між усіма мінометними підрозділами полку. Хома не жалкував. Хай усі користаються, аби з толком (Олесь Гончар, III, 1959, 362); — Треба було не хвалитися, а діло робити, та з толком, з толком, а не язиком... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 303); б) так, щоб можна було зрозуміти. Заробітчани відразу, наче бджоли біля матки, з'юрмились навколо Білоуса, і той докладно, з толком розповів, що сьогодні з Білої Церкви на фаетоні приїхав якийсь пан. Зупинився він в світелці Лукаша Кондри і тишком-нишком записує людей в Америку на роботу (Михайло Стельмах, I, 1962, 194).

2. тільки одн., розм. Користь; добрий наслідок. Бився коник з останніх сил.., вилізав із свого лахматого хомута, але толку було мало (Гнат Хоткевич, I, 1966, 129); Марко підсувався до земляка, гомонів та гомонів, що аж язик ставав колесом, а толку з того мало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 488); [Аркадій:] Скільки я вас не крию, товаришу Бублик, і скільки ви не даєте обіцянок брати активну участь у громадському житті лікарні — і ніякого толку... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 120); — А я вже, правду кажучи, й не думала, що з тієї хати якийсь толк буде (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 283).
Без толку: а) даремно, марно, без потреби. — Пощо [для чого], кажу, дівку держиш у себе? Аби про тебе не знати що казали? — А щоб їм язики повідсихали! — не витерпів лавушник [крамар]. — Та ти не лайся без толку, не лайся (Гнат Хоткевич, I, 1966, 124); Звідсіль — резон: Недолюблять ікон, Але без толку темних не дражнити (Василь Еллан, I, 1958, 150); б) безглуздо, безладно. — Батько плете без толку, а вона слухає, якби що доброго (Леся Українка, III, 1952, 669); — Щастя ми обіруч узяли. Треба не розвіяти його.., не стати рабом землі, отим жаднюгою, що в ґрунт без толку зажене і своє життя, і життя дітей своїх (Михайло Стельмах, II, 1962, 178); Буде толк з кого — хтось стане добрим службовцем, працівником у якійсь галузі, займе належне місце в суспільстві. Я говорив так довго й щиро, що воєнком мені повірив, сказав, що буде з мене толк, і записав до себе в полк (Володимир Сосюра, I, 1957, 446); [Оксана:] Як Павло? [Макар:] Злиться. Виходить, ще толк буде з нього (Олександр Корнійчук, II, 1955, 146); — Хоч він і не відмінник, скажу я тобі, жінко, а толк з нього буде (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 17).

3. перев. одн., заст. Суть, смисл. Друкарю! Не дрімай: де треба, точку став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав, Бо є й такі: не найде толку — буде тихо; Не найде ж точки — лихо! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 130); — Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 149).

4. рідко. Напрям, спрямування. «Зв'язок» фізіології з філософським ідеалізмом, переважно кантіанського толку, довгий час потім експлуатувався реакційною філософією (Ленін, 18, 1971, 298); Прийшлось мені раз показати незалежність думки при меценатах та при батьках України — бідна вона з такими «батьками» правдянського толку (Леся Українка, V, 1956, 139).

5. розм. Лад, порядок де-небудь. У нашому полку чортма толку (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 222); У волосних інстанціях і такого толку не добереш. Батько метрики здав на сховище у волосну шафу. Кинулися віддавати в школу — годів нема. Почали шукати метрики — нема (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 12).

6. перев. мн., рідко. Пересуди, розмови. Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка, V, 1956, 62).

В вашому контексті краще було б "глузд". Я не говорила, що такого слова не існує. Хоча кожен автор" сам собі голова".

А я так зрозуміла, що саме це Ви і сказали. "В українській "толк" - це "глузд"." і крапка.
Це так перекладач тільки перекладе однобоко.
А українська -- вона багатюща.))
В моєму вірші вже є дуже красномовне слово "безглуздість". Думаю, що його вже вистачить тут.
(Тим більше, що воно повторюється не одноразово, а системно.)
Запрошую на "Незабудку" Вас. Натхнення. Хай щастить.

Не треба шукати в моїх словах те, чого немає. Читаючи вірш, я відчула десонанс, тому і написала відгук, не зважаючи на авторство. Ви занадто надаєте важливості своїй персоні.Не ображайтесь. Я тільки за мову.

Раю, я не вмію ображатись на людину, яка до мене прийшла на сторінку, в принципі. Не мій сенс життя: злість, заздрість, образи. Але, якщо людина заходить до тебе тільки тоді, як в неї виник якийсь "десонанс", щоб мене спіймати на якійсь некомпетентності, невдалості, чи ще щось надуманому, як то " Ви занадто надаєте важливості своїй персоні", то де тут про мову? Чому Ви не заходите по пів року, коли не можете нічого на мене "накопати" десонансного? Я Вас навіть запросила на новий вірш-притчу... але Вам там не цікаво. Бо там немає десонансу???
Не ображайтесь. Просто факти з нашого однобокого "спілкування". На все добре.

Так ось в чому справа! Рідко захожу! За такої причини на мене образяться багато авторів. Я дійсно мало пишу рецензій, але це не означає, що я не читаю, шановні. На жаль, не маю змоги писати багатьом із об'єктивних причин. Вибачайте.

Ну добре, будемо вважати, що Ви не зрозуміли про що мова.
Мудрість постійно наздоганяє вас,
Але ви завжди швидші за неї.

Нехай і вас мудрість наздоганяє , або переганяє.

Спасибо за понимание такой философии, Толя.
Жизнь вообще штука сложная, но и простая одновременно.
Вот, я знаю точно, что Вам никогда не бывает скучно, так и с печалью. Если жизнь заключается только в печали, то она будет центром всей жизни. В противном случае, будет и радость хоть в чем-то...

Что скучать некогда, это ТАК, Алла 👍🌹

Сподіваємось на те.)) Дякую, Всеволоде. Рада Вам.

Тут не про ту печаль у мене мова.
Без печалі не обходиться ні одне нормальне життя.
Але не варто все життя проводити у смутку.
Якось так.
Дякую Вам за віршований відгук! Хай щастить.

Дякую, Олеже. Приємно.

Дякую, Ніно. Тримаємось.

Юлічка, дуже Вам вдячна. Мені теж цей рядок не зовсім подобався. Подумаю над ним ще. Я зрозуміла про що мова.
Натхнення! Хай щастить.

Добрий день, Юлія. Це мабуть правопис, ви маєте на увазі. Теж важлива річ...

Дякую, Юро. Приємно що до душі.