Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Гремляцький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-10-26 02:12:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ПОРА ВЕРТАТИСЬ У СЕЛО
Пора вертатись у село.
Невже була така халепа,
Що з нього їхати було
Так треба аж за обрій степу?
Пора. Зайду у ті садки,
Де непорубані гілки
Дощами мокнуть. Боже правий,
Збагнути хочу, чом відправив
З корінням порваним у світ?
А без коріння сохне ж цвіт…
Пора вертатись у село.
Пройти забутими стежками,
Що під сухими бур'янами
Ще помнять босі ноги мами.
А це ж не так давно було…
Гуділа липа роєм бджіл.
І крила щастя за спиною
Гули, коли разом з бджолою
Я квіти нюхав!
Як за стіл
Разом збиралася родина,
А я, мала іще дитина,
Собі гулявся коло тину.
Ліпив з мережева хмарок
Свої фантазії-примари.
І відчувалися ті чари
Могутніми, тоді як хмари,
Густіші темної води
Притисли небо до землі…
А потім – ливень! Кораблі -
Там - пляшка, там – якась гіляка,-
Плили без волі десь туди,
Далеко, де я не бував…
А так хотілось за край світу!
А грім гримів, він лютував
І блискавки боявсь собака.
І за край світу я попав.
За літом там миналось літо,
Не видно неба – часто дим.
Не видно навіть горизонту.
Одна багатоповерхівка
За іншу вища. Молодим
Завжди потрібно на роботу.
Щодня одне і те ж. Платівка,
Яку заїло назавжди…
Пора вертатися туди,
Куди щоранку просинався.
Завмерши, тихо милувався,
Хоча, здавалось, - піддивлявся,
Мов підглядав, як за вікном
Під абрикосовим листом
Там цілувались голуби…
Так дивно, клювом, без губи
І вуркотіли все. Аби
Цей ранок знову повертався…
І він повернеться. Дуби
Кидають жолуді у землю,
А птах гніздо в'є по весні.
І я себе не відокремлю,
Бо весь мій Рід живе в мені.
Він заживе в моєму сині,
Босоніж ступить у траву,
Свій слід залишить на стежині.
Свою проб'є, свою. Нову.
Наш Рід – то корінь. Діти – віти.
А ми з коханою - сім'я.
І ця родина буде жити,
Бо на те воля є моя!
История cоздания стихотворения:
24.10.2014
Японский хокку в
украинской
действительности стал
белой лошадью в яблоках,я
имею в виду своего рода
эталон.Самурайский
стих. Р.с. пусть нервы из стали Пусть в сердце остается солнце Украина победит Воостановится земля,воостановится дома Только память будет помнит,не допустит больше зла Будущее радует Оценки по стихотворению: Ритм: 5 Размер: 5 Рифма: 5 Метафоричность и целостность образов: 5 Эмоциональное воздействие: 5 Глубина мысли и точность логики: 5 |
Рецензия от: Пийка упрямая 2024-04-27 06:14:21 |
Замечательное стихотворение, Маринка! Вдохновения тебе! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-04-27 06:04:06 |
Прекрасные, хотя и грустные строки! Удачи Вам! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-04-27 06:02:37 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |