Автор: Игорь Волощук
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2016-12-26 23:04:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ТЕЧІЯ

В твоїх думках - образливі слова,
На відстані я можу їх відчути,
Тече вода, нестримна течія…
Та, як скажи - мені тебе забути?

А погляд лине ген, за небокрай
І дощ розмиє всі оці малюнки,
Благаю, ти мене не забувай!
Мої вірші – найкращі подарунки.

За всім отим, відверті почуття,
Яке життя нам щедро дарувало,
Коли вдивляюсь бачу небуття…
А для кохання все ж цього замало.

Кораблик мій за обрієм вже зник
І тільки пісня мабуть нагадає,
Він до самотності, повір, давно вже звик
І що попереду лише Всевишній знає.

Піднявши весла і вітрила зняв,
На бистрині піду за течією…
У цьому світі я тебе шукав,
Але ніколи не назву своєю.

Нехай йому щасливим буде шлях,
Молись і згадуй у скрутну хвилину,
Для тебе він залишиться в словах,
Де про життя, кохання, Батьківщину…

Банальний і зворушливий сюжет ,
Та хвилювати вже тебе не смію…
Там у дощі – знайомий силует
І навіть зараз, я про тебе мрію…

Ігор Волощук

История cоздания стихотворения: