Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-05-27 15:03:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

У бліндажі...("Сверчок...")

У бліндажі під вибухи снарядів,
Солдадат на аркуші паперу щось писав...
В симфонії війни оркестру з градів,
Мелодію потрібну підбирав.

Бо на війні потрібне тепле слово,
Красива, щира пісня для душі...
Вона молитва  ну а ще "підкова",
Коли в степу затихнуть "калаші"...

Я слухаю, і дивлюся у очі
Отих бійців, що на передовій...
Що завтра по тривозі серед ночі
Піднімуться і підуть знову в бій...

А вечером коли настане тиша,
Солдат поет напише новий хіт...
Десь у норі розчулилася миша,
Жаль не почує, це музичний світ...

А друзі свіргуни теж підіграють,
Про те, що десь життя є без війни...
Ну і звичайн, що герої не вмирать!
І ще про те, що на війні, як на війні

Йому потрібні всі оці портрети,
Щоб людям правду в музиці нести
Із пам'яті війни оті сюжети,
Які навіки в серці проросли

Які теперв душі і назвах вулиць
Ще у піснях, малюнках і віршах
А він поет-солдат,отой"прибулець"
В минуле повертається у снах

В розбитім бліндажі його гітара,
Лікарське ліжко, спогади , бинти...
А він у римах, з крилами Ікара,
Приятелю:" щодденник мій знайди..."

Бо на війні потрібне тепле слово,
Красива, щира пісня для душі...
Вона молитва,  ну а ще "підкова",
Коли в степу затихнуть "калаші"...

Ігор Волощук 2018

История cоздания стихотворения: