Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-09-24 05:39:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
На цій засмученій землі ,
Що ледве дихає від болю,
Де на руках лиш мозолі,
Якими обійму тополю...
Яка вдивлялась в небеса,
Зростала в вірі і надії
Де тихо шаркала коса...
І оживали наші мрії...
Де похилився старий тин,
Колись блищав він банячками...
О, скільки сходжених стежин,
Позаростало бур'янами...
Де сльози росами лягли,
На ці зелені, пишні трави...
Де все навколо ростягли...
Як знак прокляття і розправи...
Де день, як день і сонце гріє,
Та тільки тиша у селі...
Життя у нім ледь-ледь живріє
І відлітають журавлі...
Де тільки тіні на могилах
І вічний смуток, а ще плач...
Де ваша кров у наших жилах
І батьку болісне: "Пробач!"
Чогось згадалась колискова...
До неньки мовчки підійду,
Чомусь не клеїться розмова.
Стареньку ніжно обійму...
І закусивши сухі губи...
"Півсвіту , віриш, обійду!
Вогонь і воду, мідні труби
Усе здолаю і пройду..."
Ось тільки жаль, що вже не буде...
Дитячих , мрій, надій, села...
Біленьких хат, де жили люди...
Де мати сина вигляда...
Ігор Волощук 2018
История cоздания стихотворения:
Поэты точно
экстрималы, На людях ходят без штанов. За отзывы, дают хоть балы, Но к оплеухе будь готов! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 11:19:37 |
Так, швидко летять
роки... Дякую, Світлано, за щемливі спогади! |
Рецензия от: Леся Леся 2024-03-28 11:19:12 |
Гарна Ваша весна
,Валентино. Нехай буде
мирною, теплою, тихою. Божих благословінь Вам ,натхнення! Дякую щиро! |
Рецензия от: Людмила Варавко 2024-03-28 10:45:29 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |