Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-12-09 03:09:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

У пошуках якогось компромісу"

На сільській дорозі біля лісу,
Що оббігла колом тихий став ,
В пошуках якогось компромісу,
Я від себе по життю втікав...

Я летів туди, куди не звали,
Волею, на це всіх пререкли...
"Грінго, емігрантом..."- називали,
Довго воду в ступі тій товкли...

Все надіявся, чекав, відверто мріяв,
Що з роками все оте мине...
Та в душі своїй,- печаль посіяв,
Зрозуміє той, хто це "ковтне"

Хто піде у слід за небокраєм...
І у кожного в душі , та щось шкребе...
"Чи повернеться?"- лише Всевишній знає...
Все вдивлявся в небо голубе...

І у снах додому повертався,
Бачив неньку, батька, рідний край ...
"Де ж ти сину, стільки літ скитався?
Чи знайшов, оте чого шукав?"

І повірте, я хотів кричати:
"Що жалкую...Що себе згубив...
Що напевно треба повертати...
Але пробачаюсь, не зумів..."

Бо були на те свої причини,
Де неправда у країні проросла...
Все погрузло в корупційній трясовині...
Не сприймала підлості душа...

І миритися,- не просто не хотіла,
Відкидала, гріш всьому ціна...
І від цього виростали крила
І надія у політ звала...

На сільській дорозі біля лісу,
Що оббігла колом тихий став
В пошуках якогось компромісу,
Від неправди, підлості втікав...

Ігор Волощук 2018

История cоздания стихотворения: