Основа-Кафедра. Анализ. Обсуждение № 7 Автор: Светлана Осипова
Сейчас на сайте 2346 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Отсутствует

Автор: Игорь Волощук
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2019-04-09 02:45:26
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Надія із літер...

Заплющила очі і бачу тебе зовсім близько...
Здається не було прощання, ти досі ще тут...
І скільки потрібно, чекатиме юне дівчисько,
Лунає, команда...Промовиш:" Пробач, мене ждуть..."

І довго вдивлятимусь я у безлюдну дорогу...
Якою на Схід, вирушають у бій вояки,
І мовчки в душі, як годиться, помолюся Богу...
І вогником десь запалають жуки -світляки...

Те світло надії, в лещатах безжальної ночі,
Вони по стежині в безодні тебе проведуть,
У них ти побачиш мене і заплакані очі...
Які так чекають, благають, на тебе, і ждуть...

А десь вдалині свистнуть пулі і гримнуть  гармати,
Не кожне кохання з війни повернеться на жаль...
Я вірити буду,молитися буду, благати...
І поки ти там, то на серці одвічна печаль

Я в себе питаю, я хочу одне зрозуміти
Навіщо вбивають кохання у світі людей?
Міркую, -ВСІ ВІЙНИ ПОТРІБНО ДАВНО ВІДМІНИТИ...
І швидше погляньмо на усмішки наших дітей...

Я сонце попрошу, я небо попрошу і вітер...
Я тілом прикрию кохання від кулі моє...
І десь на асфальті, напишу надію із літер,
І МИР неодмінно в країну страждальну прийде...

Заплющила очі і бачу тебе зовсім близько...
Здається не було прощання, ти досі ще тут...
І скільки потрібно, чекатиме юне дівчисько...
Повернеться милий, лелеки малят принесуть...

Ігор Волощук  2019














История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 42

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Розквітає Україн(и) і слава, і воля,
...
Чиста віра в нашім серці, як роса (в долонці),
...

Душу й тіло .......... за нашу свободу,
Усі разом, бо ми браття, козацького роду.
-
З приспівом тре шось робити. "підіймаєм" не годиться.
Підіймають дух - бойовий! А в тіла і душі своя історія.
Рецензия от: Сашко Степанищев
2019-09-22 03:15:29
Мне кажется что стих несвязный, но это лишь моё мнение, я другой человек и думаю по-другому, и ещё не прожил столько чтобы понимать мысли других. С рифмами всё в порядке, уж это я могу понять.
Рецензия от: Адрид Даль
2019-09-22 02:45:23
Головна Пісня нації належить Історії, є моментальним знімком сутності народу – віддаленим у часі, та дорогим для нас. Он голландці вже кількасот років після того, як скинули іспанське ярмо, співають "Так знай, король іспанський: тобі лиш я служу". Чому? То питання до пані Історії...
Те ж і з нашою Піснею, попри паралелі з чужими піснями та інші негаразди у тексті.

Народна мудрість каже: «Скільки не говори "халва", а в роті солодко не буде». Тут же що не слово, то "халва": суцільний позитив, все в нас добре, нічого іншого прагнути не слід. Аж вітерцем з часів "Союза Нєрушимого" повіяло – там теж обожнювали займатися позитивними камланнями.

Та ще й, з одного боку, маємо явну кальку зі старого тексту, а з іншого автор відкинув порівняння "згинуть..., як роса на сонці", замінивши його порівнянням "віра..., як роса на сонці". Невже він сподівається, що всі так переймуться харизматичним позитивом тексту, що здогадаються, що хорошого в тій росі вбачалось авторові, й забудуть, що вона швидко щезає?
Рецензия от: Том де Кэт
2019-09-22 02:33:05
На форуме обсуждают
Гліб Бабіч
«Камінь на горі». #Байки_для_своїх

Коли ти воював, тобі теж дмухали в вуха і висіли на руках.
Мовляв, навіщо? Свої були з тобою і роби(...)
Рецензия от: Зрадонька
2019-09-21 22:02:13
Аліна Косовська
10 год
Мені сьогодні 21.
Я не святкую, ні.
Я на війні з 16 років.
П'ятий день народження я проводжу тут. По клаптиках відгриз(...)
Рецензия от: Юрко
2019-09-21 18:31:44
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.