Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-12-09 18:10:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
А тридцять років пролетіло наче мить....
І у житті губились наші долі,
Та радістю у грудях защемить...
Життя студентське сплине мимоволі...
Дорослі і поважні, сміх і гріх,
А у очах назавжди ви
студенти...
І "Політехніки"залишений поріг...
Ваші знання -вагомі аргументи...
"Інтелігент, розумник, інженер..."
Таких як ВИ ,- не зустрічав світами...
Пишаюсь вами, ДРУЗІ до тепер...
І згадую хорошими словами
Так тепло і приємно на душі...
Таке близьке, знайоме, рідне коло...
Назавжди ми усі товариші,
Уклін тобі ми шлемо, - вища школо...
Нехай на скронях грає сивина,
Дорослі діти, є уже онуки...
Та молодість у серці ожива,
І наспіваєш : " Мученик науки..."
Хтось ці знання і мріїї розтоптав...
Як мамонти професія ця зникла...
Та ви усі,-мій світлий ідеал,
А все оте, лише помилка прикра....
Але не дивлячись на всі ці "так чи ні..."
Професії нові опанували,
Та ІНЖЕНЕРАМИ, напевно, назавжди
Себе ви з гордістю, уперто називали...
Ігор Волощук 2019
История cоздания стихотворения:
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |