ЩО Ж МИ ЗА НАРОД ТАКИй?
/ АП Текущий момент /
Страница Абсурдыня (для поэтесс)
/ Конкурс Абсурдов /
страница Абсурд (для поэтов)
/ Конкурс Абсурдов /
Сейчас на сайте 1947 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Отсутствует

Автор: Игорь Волощук
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2020-04-11 07:51:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ДЗЕНЬ-ДЗЕЛЕНЬ


Стояла кузня на узбіччі,
На дворі падав мокрий сніг,
У двері хтось постукав двічі,
Спитав коваль: "Хто в мій берліг?"

"В таку негоду, серед ночі?
Назвися , бісова душа"
Побачив враз дівочі очі,
Оляна їсти принесла...

"Що налякався?", посміхнулась,
"На дворі ніч тебе нема..."
"Робота, люба, підвернулась,
Скінчити треба до Різдва"

"Облиш, пішли уже до хати,
Продовжиш завтра буде день!"
Давно пора відпочивати
У цю годину дзень-дзелень"

Оника, обійняв Оляну :
"Гаразд, голубка, вже іду...
Ось тільки до конюшні гляну,
Вівса конячкам покладу"

Хвилин десь двадцять забарився,
Смачна вечеря на столі,
Пішов у сіни, швидко вмився,
Потер рукою мозолі

У шибку хтось постукав дзвінко,
"Це я Лаврін, гайда, відкрий"
Оника, заспокоєв жінку,
І кинув: "Я іду, старий"

"Без зайвих слів, тікай до лісу,
І не барись, по тебе йдуть...
Ліз по драбині, в оту нішу
Бо до Сибіру заберуть...

Через садок, через городи,
Біжи мерщій  у вільшаки ...
Ось заскрипіли, десь підводи
Летять по тебе коршаки..."

Вхопив зі столу пів-хлібини
Шмат сала, бульбу, часнику...
Поклав швиденько до торбини,
І ніжно обійняв жону...

Біг рівчаками і ярами,
За двадцять верств згубився слід,
Оляна перед образами,
Щоб Бог оберігав від бід...

А потім потягом дорога,
Вела Онику на Кавказ...
А на душі печаль, тривога,
Нерозуміння, недосказ...

Спливали в пам'яті сюжети,
Згадав війну, ще за царя...
Мундири, шаблі, еполети,
Молитву біля вівтаря...

Оточення, глуху блокаду,
Потім Брусиловський прорив
Кінець війни, радянську владу,
Якій чомусь не догодив...

Бо цілий вік трудився важко,
Пройшов війну, де бачив смерть
Надіявся на Божу ласку,
Пішло все якось шкереберть

Незоглядівся, як прибули,
Курортне місто, теплий день...
В людськім потоці потонули,
Згадав про кузню, дзень-дзелень...

Сусід Семен, тут кілька років,
Мене до себе , якось звав,
Тут зовсім близько, триста кроків,
Не зразу він мене впізнав...

Отак, два роки пролетіло,
Семен до  себе в службу взяв,
Як повернутися кортіло,
І дні, і ночі рахував...

Та в цьому світі все не вічне,
Лиха година вже пройшла
І в цьому є щось символічне,
Що правда шлях свій віднайшла

Летів додому, як на крилах,
Ось вже село, ось вигін, дім...
"Чому , голубко, зажурилась?
Не плач, Оляно, тож ходім..."

Забрали кузню, інструменти,
Корову, коні, хліб, зерно...
Луна гучні аплодисменти,
Все що було, то загуло...

Молитва десь лунала в хаті
Господь таки його привів...
"Нехай подавляться пихаті!"
Він жити з праці завжди вмів...

Шепоче вітер:"Йдем до хати,
Бо завтра буде новий день..."
Не міг про це ненаписати,
Бо досі чую дзень-дзелень...

Ігор Волощук 2020

История cоздания стихотворения:

2
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 50

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.
Сподобалось! Життєва історія і подібна
для багатьох українських сімей того часу!
2020-05-05 22:32:37
Так, життєва історія, яких було так багато...
Дякую за відгук!
2020-05-06 22:31:49
садок вишневий коло хати
і є про що розпвідати...)
2020-04-11 08:03:29
Ось така життєва історія...
Дякую!
2020-04-12 20:13:36

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Большое спасибо: красиво, поэтично, проникновенно. Тронуло. Большое спасибо. Удач Вам творческих и дальше.
Рецензия от: Чухнина Мария
2020-07-07 00:15:34
Лох Анкин, вот зачем пришёл на УПП?
Раз оказался ты среди поэтов,
Забудь про лень и не сиди на канапе,
Писать негоже меньше трёх куплетов!

Что ты диплом имеешь – это хорошо,
С бумагой нужной - всем везде дорога.
Но вот с женой твоей совсем нехорошо,
«Сидит на голове», гневит и бога.

Развёлся бы ты с нею… Хватит жрать уже!
Ведь сколько канделябров поломала
Она на умной, вроде бы, твоей главе…
Найди работу, чтоб не доставала!
Рецензия от: Кузнецов Григорий Евгеньевич
2020-07-07 00:10:12
Дуже гарно Ваш словесний портрет вписався у портрет да Вінчі,красиво і вишукано!!!
Рецензия от: Василь Березовський
2020-07-06 23:56:24
На форуме обсуждают
Взираю на башни Кремлёвские,
На перья ощипанных кур,
С них сыпятся головы вёрткие.
С трезубцем там виден наш курс(...)
Рецензия от: Сколибог Олег
2020-07-06 23:32:36
Віктор Бобиренко
Зе! і Смолій
Отримав інсайд з самих київських верхів стосовно того, як саме відбулася відставка Смолія.
Передісторія
Ще коли про(...)
Рецензия от: Радонька
2020-07-06 19:08:18
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.