Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-12-27 09:12:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Твоє село (Побірка/Поборка)

Тані Франюк - другу моєї юності

Шумлять над ставом верболози...
Ледь-ледь світає, спить село...
В твої очах застигли сльози...
Колись і тут життя було...

Летіла пісня над гаями,
Твої місця, твоя земля...
Свічки горять під образами
І у колисці спить дитя...

Той дивний сон, неначе казка
Несе тебе у дивний край
Знайомі люди,- Божа ласка...
І тихе мамине: "Вставай!"

Ось оживають всі подвір'я...
Вже народився новий день
В промінні губляться сузір'я
І тільки чути дзень-дзелень...

Пахучі трави, що стежками,
Навіки а серці пролягли...
Умиті росами , дощами...
Наряд святковий одягли

Закрию очі, все це бачу...
Мочар, Білашева гора,
Усе згадаю і заплачу...
Біля кирниці-джерела...

І до Потапової кручі,
Як у дитинстві побіжу
І як колись луга квітучі
Покличуть дівчину-весну...

"Степок", де грали а м'яч до ночі,
Загубився зовсім в бур'янах,
Свята, весілля, дні робочі...
Що повертаються у снах...

Тут все крутилося, шуміло...
У праці жило і добрі...
Чому ж тепер все заніміло?
Чому загубилися сліди?

Ще збереглася стара кладка,
Біля ставка, який мовчить...
І болем оживе загадка
І у очах сльоза бринить...

Кутки Штаньківка і Котівка
І у зажурі річка Тьма...
Здається рветься кіноплівка,
"Кіномеханіків", - катма...

У дзвонах церква відізветься
В ній вся історія села...
Там де тонке, за звичай рветься...
Але усе в руках Творця...

І оживають знов сюжети...
Десь смачно пахнуть пироги...
Малюєш в пам'яті портрети,
Які у серці назавжди...

Той дивний сон, неначе казка,
Несе тебе у дивний край...
Знайомі люди,- Божа ласка...
І тихе мамине: "Вставай!"

Пройдуть часи, усе менеться,
Побірка мій жаданий рай...
Я вірю щастя  повернеться
Лише у відчай не впадай...

Ігор Волощук 2020

История cоздания стихотворения: