Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2021-06-01 09:44:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Їм ковдрою австрійський луг...

Зелені трави пагорб вкрили,
Містечко, ще здається спить
Ось там на пагорбі могили...
І серце жалібно щемить

В моїх очах застигли сльози,
Чужа земля і наш солдат...
І десь в думках:" Метаморфози..."
Нарахував їх - п'ятдесят...

Читаю прізвища і дати,
Уже скінчилася війна...
Останній бій, численні втрати
І арифметика сумна...

Ось двадцять вісім безіменних,
Їм ковдрою - австрійський луг...
"О, скільки їх в роках вогненних.."
Знімаю мовчки капелюх...

У нас руйнують монументи...
Австрійці шану віддають,
"Ні, не приймаю аргументи,
Бо у серцях людей живуть..."

"Хто боронив свою країну,
Світ від фашизму рятував
Хто помирав за Батьківщину!
І Перемогу здобував..."

Я мовчки прочитав молитву,
І довго-довго там стояв...
Я уявляв смертельну битву,
І разом з ними помирав...

Зелені трави пагорб вкрили,
Містечко, ще здається спить.
Ось там на пагорбі могили...
І серце жалібно щемить.

Ігор Волощук

ФРАЙШТАДТ   Верхняя Австрия

Так склалося що сьогоднішня мандрівка по мальовничих місцях цього
містечка пішла по незапланованому сценарію...
  Після незначних оглядин місцевих пагорбів і чудових краєвидів,
випадково потрапили на військове захоронення радянських солдат...
   Відав шану загиблим воїнам, яких нарахував 58 чоловік, 28
безіменних...
  Цікавий, факт, що всі вони загинули уже після капітуляції фашистської
Німеччини, тобто в червні місяці 1945 р. при визволені цього містечка...
  Приємне враження залишилося від того який  порядок  підтримує
громада цього австрійського містечка на військовому кладовищі...
    незабутні  враження і емоції перебування біля обеліску нашим
співвітчизникам...
Вічна шана...

История cоздания стихотворения: