https://www.youtube.com/watch?v=K430nYYbXbg

Автор: Ребро Адама
Тема:Переводы
Опубликовано: 2015-06-20 01:56:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Михаил Зенкевич. Баллада о безногом рояле. Переклад

Михаил Зенкевич
Баллада о безногом рояле

...Здесь розы в цвету и вина в пене,
И ты, и ты не моя ль?
И полдень в цикадах, и о Шопене
Влюбленный грустит рояль.

Мы хозяева здесь, это наша вилла,
Но зачем так зловещ и злющ,
Точно им колоннады тревога обвила,
Кровавый ноябрьский плющ?

Ни клумб, ни бассейнов и двери все
настежь;
В развалинах мы идем.
Как будто прошло буреломом ненастье
По парку, над виллой разгром.

И погреб раскрыт, точно склеп фамильный,
И в землю по грудам стекла,
Разбивши столетний покой могильный,
Виноградная кровь стекла.

Хрустит, осыпаясь с пробоин, известка.
Как люстра, луна с потолка
Лицо твое, вытопленное из воска,
Открыв, качнулась слегка.

Из зала, как эхо, как голос некий,
Призыв сквозь лунную мглу,
Безногий обрубок рояля-калеки
Лежит у эстрады в углу.

Не трогай! Не трогай! В нем пальцы
оставишь,
Скорее отсюда бежим.
Осклаблен здесь в челюсти каждый клавиш,
Мне страшен их мертвый зажим.

Но ты не послушалась, тронула струны,
И сумраку наперекор
Вдруг арфою всхлипнул так звучно и
странно
Торжественный, скорбный аккорд.

На нас здесь и стены обрушиться рады.
Скорее туда, где жизнь!
Бежим! За разрушенные балюстрады
Цепляясь, держись! Держись!

Но что это сзади за грохот звенящий?
По лестнице... Слышишь? Там...
Рояля, как черного гроба, ящик
За нами ползет по пятам.

Плашмя и ребром, из дверей по ступеням
Безногий рояль-инвалид
Сползает, и грохотом струнным и пеньем
На вилле остаться велит.

Вот он в кипарисах шуршит, громыхая,
Он зубы о камни разбил.
И если догонит, с ним шутка плохая, —
Но где же автомобиль?

Бежать, но куда же? Отрезаны горы,
А в море — ноябрьский шторм.
Мы — призраки прошлого. Горе нам! горе!
Мы гибнем. За что? За что?..

1924
**************************************
*
*******

Переклад

...Тут вИна у піні й квіт шалений,
І ти, чи ти не моя?
ПолУдень в цикадах, і у Шопена
Закоханий спить рояль.

Ми господарі тут, і це наша вілла,
Та чому розлютИвся кущ,
Ніби ним колонади тривога обвила,
ЧіпкИй листопадовий плющ?

Ні клумб, ні басейнів і двері всі навстіж,
Йдемо ми, безладдя кругом,
Негода пройшла буревіями наче,
Садиба – суцільний погром.

ПивнИця – розкритим гробОвцем
родинним.
З уламків розбитого скла
Кров виноградна у землю, могильний
Порушивши спокій, стекла.

Вапно просипає пробоїн каліччя,
І люстрою місяць хитнувсь,
Невпевнено наче ковзнув по обличчю
Й постать осяяв твою.

Із зали відлуння, як голос безликий
Взиває у місячній млі.
Безногий оцупок рояля-каліки
Лежить на естрадному тлі.

Не руш! Не чіпай! Бракувало халепи!
Пащеку зловісну облиш.
Дивись, як він шкірить свОю щелепу.
Тікаймо! Тікаймо хутчіш!

Але ти, нечемна, навіщо навмисно
Торкнулася пружності струн!
І арфою враз пролунав урочисто
Скорботи пронизливий сум.

Ще мить – нас уламками стіни накриють.
Ні! Не переможе страх
Життя! Утікаймо туди, за периметр
Зруйнованих балюстрад!

На сходах тарахкання, бряцання чутно.
Та що ж воно? Чуєш? Там...
Рояль, ніби чорна труна, невідступно
За нами повзе по п’ятах.

Ребром через двері й по сходинах плазом
Безнога потвора сповзла.
Реве і гримить, бо воліє до сказу,
Щоб нас повернути назад.

Де наше авто?.. Ось беззубий, здається,
Нас наздожене, іще мить:
Шуршить в кипарисах. Та з ним жарти
кепські.
Від відчаю серце щемить.

Втікати? Куди! Недосяжні нам гори,
А море – промозглий шторм.
Примари минулого. Горе нам! Горе!
Ми гинемо. Та за що?..

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 646

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Дана Лота

не знала цього автора зовсім
пошукаю
...і ...подобається

2015-06-29 16:00:02

Ребро Адама

Дякую

2015-06-30 04:14:23

Евген Василенко

Илонка, я тя абажаю.
Чего раньше-то пряталась? Впрочем, я рад, что переливаешься новыми гранями. Прекрасные переводы. Цнотлывый цьом. )

2015-06-24 02:01:12

Ребро Адама

Дякую, Женя

2015-06-24 08:56:47

Тетяна Лавинюкова

Така собі забава. Дуже цікавий вірш-оригінал, вперше читаю. У автора оригіналу надзвичайно гарні точні рими, просто супер! А у перекладі ще можна побавитись ними, якщо є бажання. Наприклад, у п'ятій строфі. Сиплють - місяць (я думаю, що таки "сиплЮть", а не "сиплЯть"), хитнувсь - твою. Які ж це рими?. В кінці у оригіналі "шторм - что" - гарна рима, бо читається "шторм - Што", а у перекладі???
Певно що, це не критика, а просто констатація правил "гри". Успіхів тобі, Ілоно, у цій забаві і задоволення і від процесу, і від результату. )))

2015-06-21 11:04:41

Ребро Адама

Привіт Тетяночко! Тішуся що завітала до мене і не промовчала, бо насправді мені цікаві думки щодо мого так званого перекладу. Звичайно творчий процес триває, недосконалих рим поступово буду позбавлятися по мірі просвітління у моїй голові
Я ще повернуся до нього
Дякую тобі

2015-06-21 15:43:47

Ребро Адама

Я трішки поправила у п'ятій строфі... над іншими ще думаю... а щодо "шторм - що"... то я просто зломала мозок... і все ж таки наполягаю на цьому варіанті: "шторм - [шчо]"...

2015-06-22 00:13:45

Ботуров

Дуже сподобалось, серйозна робота.
А Дефонтер хай не волає.

2015-06-20 21:57:36

Ребро Адама

Дякую, Боріку. Мені цікаво перекладати... наразі... Ще трохи побавлюся, для себе, у стіл. От вже ж чим би не тішилася...

2015-06-20 22:11:27

Ботуров

Ты на меня не того...?
Ведь рёбрычки не абижаюца.
- это я.

2015-06-20 22:32:11

Ребро Адама

...Да. Рёбрышки не обижаются.
Они попадают в харчо...

2015-06-20 22:55:11

Ботуров

Люблю харчо с радостными ребрышками.

2015-06-20 23:18:59

Дефонтер

Добре, Ілоно. Але є огріхи. 'Піні - Шопена' - не співзвучне. Далі напрошується наголос 'поста'ть'. А ще згодом - напевно, опечатка. Бо правильно не 'воліє', а 'волає'.
Бути добру! Дефонтер

2015-06-20 06:09:54

Ребро Адама

Дякую, Дефонтере. Я щось придумаю з "піною".
Воліє - це бажає. Волає - кричить. В мене - саме воліє.
Дякую ще раз і приймаю усі зауваження, адже вчуся я

2015-06-20 10:52:15

Дефонтер

Значення розумію,але воліти до сказу... Волати до сказу - інша справа, тому й напрошуеться саме таке розуміння. Що ж до навчання, - вельми! Не кожному вдається таке засвоєння. Успіхів!
Бути добру! Дефонтер

2015-06-20 11:53:37

Ребро Адама

2015-06-20 13:09:01

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений