Автор: Вячеслав Киричок
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2011-10-01 20:14:41

Ленінський суботник

На суботник трудовий
Мер народ гуртує,
Дух натхненно-бойовий
У серцях вирує.

З гучномовців чути скрізь:
«З ранку – до роботи!
Всі на площу! Не барись
В ленінську суботу!»

Сунуть люди навпростець
На центральну площу,
Де веселий вітерець
Прапори полоще.

І стирчить на площі тій,
Наче прищ на носі,
Більшовицький лиходій,
Втілений у бронзі.

Навіжено він творив
Комунізм примарний,
Тьму народу загубив -
Виявилось, марно.

Дочекався часу кат.
Зашморг начепили,
Тягнуть хлопці за канат
З усієї сили.

А керує ними мер,
Впевнено, завзято.
В вишиванці він тепер,
Бо суботник - свято.

Комуністів колектив
Вшкварює «Калину»,
Січових стрільців мотив
Аж до неба лине.

Захитався моноліт,
Велетенське тіло
Ткнулось пикою в граніт,
Аж загуркотіло.

Пронеслось з кінця в кінець:
«Пам’ятай, вкраїнце,
Що Шевченко твій взірець,
З площі геть чужинця!»

Духу злет, надій порив,
Сталась чудасія,
Вже народ не говорив
Мовою Росії.

Відреклись від Ілліча
Гінзбург і Вітренко,
А Прачук засів вивчать
Твори Винниченка.

…Я проснувся. До вікна
Підійшов квапливо –
Ні, стоїть ще сатана.
Жаль, не сталось дива.

История cоздания стихотворения: