Автор: Людмила Долинская
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2023-01-05 22:02:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

***

***
Сьогодні зранку Бог якийсь сумний,
Немов крізь прірву дивиться в безодню.
Війна ця клята, ця зима холодна,
Сніг під ногами кольору руди.

Ти щось говориш пошепки мені,
Смієшся, та печаль така осіння
в твоїх очах, очах як море синіх,
а горизонт палає у вогні…

І зорі заглядають у вікно,
та чути клекіт птиць, чи то відлуння.
Передчуття біди, світанок грудня,
і смерть когось цілує у чоло.

Безодня чорна поглинає світ,
і ангели складають свої крила,
а на руках дитя качає Діва,
і добіга кінця лютневий рік…

Сніг падає, немов вишневий цвіт,
і під ногами змішується з кров`ю.
Погост укритий мертвою травою,
де чийсь навіки обірвавсь політ…

30.12.2022

История cоздания стихотворения: