Автор: Маргарита Белявцева
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2019-01-29 18:23:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Грудень цілує в очі

Грудень цілує в очі.Мовчання.Чай.
Светр-під горло.Гола душа, мов лід
Те, про що тільки пошепки, зазвичай
Поряд з тобою з вуст моїх не злетить.

Ти зрозумів. Я відчула.Так менше
сліз
Тільки зап'ястна вена тремтить ,бліда
Це не кохання навіть, проте, коли
Тіло стискає спрагою ,ти- вода.

Просто твій погляд плавить мій хворий глузд,
Просто ти йдеш і вмирає на мить земля.
Це не кохання.Це атмосферний шлюз
Між двома душами. Плотськими "Ти" і "я"

Це вибаганка  мозку, безглуздий жарт,
Пальців твоїх у волоссі моєму рух.
Це твій затертий, сірий, старий піджак
Спину мою рятує від завірюх.

Це незчисленні зорі вночі.Вогні.
Бідне дівчисько , битий життям дивак...
Просто коли ти чашку несеш мені-
Знов, попри що, відчуваю, що я жива.

Светр- під горло , душу- під ковдру.Спить.
Чай недопитий.Плине жорстокий час.
Це не кохання- вічність закута в мить.
Грудень цілує в очі і п'є  за нас.

История cоздания стихотворения:

Писала с помощью гугл переводчика)