Если землю поглотят беспощадные волны - я обернусь серым дельфином, если небеса упадут под ноги - я взлечу синей птицей, если алые языки пламени охватят леса - я прольюсь дождём ... а если ты забудешь меня - я стану никем...

Автор: Анатолий Щербак
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2013-02-06 15:12:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЗАЛИШИСЬ У МОЄМУ ЖИТТІ

ЗАЛИШИСЬ У МОЄМУ ЖИТТІ

Залишись у моєму житті ясна зоре
Крізь зимову скаженість не йди у минуле
Бачиш знову весна розмальовує гори   
І здається вітри уві сні потонули

Повтікали за обрій змарнілі хуртечі  
До розпатланих хмар підіймається погляд
Ніби серце чекає на бажані речі
Певно прагне відчути нестримне твій догляд

Залишись як веселка осяйна грайлива
У мінливій блакиті притулку могутніх    
Нехай барви твої наче ранішня злива
Попіл суму змивають з облич десь присутніх

Чуєш шепіт струмків холоднавих безвадних
Котрі з гойних джерел почали довгі мандри
Мов швидкі каравани надій безпорадних
Із чаклунством сплелися у долі меандри

Височінь випромінює чистість прозору
Сповиває гаї у мереживо зникле
Не затисне очей чесних кігтями горе
Доки поряд твої бережуть щастя стигле

Чарівні прихистили смарагдовий пломінь   
Рідні очі ви є моїх тижнів спокуса
Радість та доброта хай нагадують повінь
Коли знову я в очі твої увірвуся  

Доторкнусь обережно до теплої вроди
Як торкається промінь беззахисних квітів
Як долоні криниці опісля пригоди  
Хай несе у твій край крила тихих привітів

І садами розплескується янтарева
Свіжа музика півдня з рос виснуть намиста
В оксамит пелюстків одяглися дерева
Завітали істоти з казкового міста

Так колись в мою мрію і ти завітала
Весняною авророю синім метеликом
Та життєвої скрути вузли розв`язала
Не дала бути лихові віри суперником  

Тож лишись у моєму житті і надалі
Як лелека на білій оселі затишній
Закликай на подвір`я дива небувалі
Віджени від майбутнього присмерк колишній

Як дитяті неси зерна знань невгасимих  
Зітри болю ознаки німі рушниками
Котрі не із ниток а з сюжетів родимих
Залишися ж у них та не скута роками…

© A.VENETUS.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 583

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением!
Рецензия от:
Михаэль Шон
2024-03-28 23:31:35
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами...
Рецензия от:
Ирина Венжега
2024-03-28 21:35:44
Чудесно, словно песня.
Спасибо, Ира.
С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам.
Рецензия от:
Таня Яковенко
2024-03-28 21:09:39
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.