:)))

Автор: Сергей Анатольевич
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2018-08-23 09:28:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Трепанована довіра

Я зробив трепанацію черепа,
все для тебе, кохана, дивись.
Бачиш, мозок, він зовсім не з дерева,
не з яєць, як вважала колись.

Копирсайся... Тут є по полицям все:
ось друзяки, тут спорт і футбол,
тут рибалка... А тут я пролив глясе,
і розмазаним є ореол.

Ось полиця з моїми сонетами,
ось з томами якоїсь фігні.
Ця забита під вінця тенетами,
щоб ловити слова у багні.

Ось полиці думками завалені,
може ще їх озвучу колись,
а ось тут вже лежать накрохмалені,
їх сьогодні приткну я кудись.

Ось полиця з дівчатами з Азії...
Як тобі сповісти – хто вони?
Це мої прагматичні фантазії,
як, наприклад, бики чи слони.

Хм. А тут ось комірка зачинена.
Дивно... Майже щодня тут блукав,
За якимись ганявся причинами…
Де ключі? Та мабуть десь поклав.

Що було там? Та вже і забув давно,
може лижі, а може авто.
А скоріше за все – це якесь лайно,
то й закрив, щоб не вліз бодай хто.

Як тобі, от така трепанація?
Де пропав щирий гомін і сміх?
Все натурне, а не імітація,
я ж пухкенький і білий, мов сніг.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 344

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Ольга Савенкова

Что же, иногда следует делать такую ревизию...

2018-10-21 18:57:19

Сергей Анатольевич

Да, иногда все таки следует. Спасибо за отзыв.

2018-10-22 10:46:55

Веераке

!!)) белому и пушистому - мой поклон!

2018-09-24 12:57:58

Сергей Анатольевич

Дякую! Це я писав, що як сніг. Насправді, я як котик.

2018-09-24 14:04:52

Сенилга

Синя борода!

2018-09-08 16:33:13

Сергей Анатольевич

Борода є, але не синя.
Дякую!

2018-09-08 21:31:44

Сенилга

комната, ключик, жена - всё - синяя!

2018-09-08 21:35:09

Сергей Анатольевич

Получается, что я ещё и сказочник?

2018-09-08 21:44:33

Сенилга

Эт как посмотреть...

2018-09-08 22:10:55

Сергей Анатольевич

Расскажу-ка тебе я сказку,
Я ведь кот необычный, ученый,
Стопудово озвучу отмазку,
Где пропал наш осетр копченый.

Замурлычу, оскалив зубки,
Спину мягко прогнув дугою,
Ведь расплата за эти поступки
Безусловна: под дых ногою.

Не смотри, что я толстый слишком,
Это все от излишних нервов,
Я лет двадцать не видел мышку,
Вес набрал лишь на двадцать первый.

Вот поэтому слушай сказки,
В холодильник глядеть не надо,
Там нет больше копченой колбаски,
Ни котлет, ни торта с шоколадом.

Обожаю тебя родная,
Нет на свете лучше хозяйки,
Ты такая порой смешная,
Когда веришь всем моим байкам.

2018-09-08 23:35:52

Сенилга

Верю! итить...

2018-09-09 08:57:40

Светлана Имашева

О, на Ваших полицях - не порожньо,Тут багатство поетове все:
Книги, вірші...і трішечки мотлоху... Не біда. Головне - МОЗОК Є!

2018-08-24 11:04:46

Сергей Анатольевич

Мотлоху в моїй «макітрі» цілком вдосталь. Головне, щоб був розкладений по фен-шую. дякую за відгук!

2018-08-24 22:28:14

Наталя Кропивницька

Цікаво було зазирнути)) так само, напевно, як було цікаво самому ЛГ перебрати все, що є на тих полицях.

2018-08-23 10:06:32

Сергей Анатольевич

Дякую. Вся справа у тому, що у кожного свої "таракани" в голові. Але, напевно, хтось таки, в цьому вірші, побачить і свої полиці.

2018-08-23 10:29:25

Наталя Кропивницька

Так, у кожного свої "таргани", які вміють оголошувати "війну" іншому племені

2018-08-23 10:31:17

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений