Автор: Паркин
Тема:Исторические стихи
Опубликовано: 2020-03-02 13:09:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Дніпро.Вітер бавиться з очеретом,
Бурунами пороги шумлять,
Як пройти скрізь ворожі секрети?
Де татарські фортеці стоять.
Треба бути сміливим і мужнім.
Та щоб вдача козацька була,
Тож послали на справу бунчужного,
На прізвисько дивне-Лоза.
Він спілкується із природою,
Знає мову птахів і тварин,
Січ чекає на нього з турботою,
Напоготовіі стоїть загін.
Пливе човен за течєю,
На хвилях він наче "нирок",
Та Лоза загартований в січах,
Від шляху свого ні на крок.
Нч зірки розсипала щиро,
Місяць підсвічує шлях козаку,
На подвиг Лоза йде за волю і віру,
Богу довірив він долю свою.
Ген попереду вже берег темніє,
Це острів Тавань,там татарська фортеця,
Якщо підібратися близько зуміє,
Не солодко потім татарам прийдеться.
Берег правий-"Дівоча фортеця",
Берег лівий-"Ісламська фортеця",
Шлях козака з бусурманами,
На цій межі перетнеться.
Темна ніч йому стала в пригоді,
Непомітно для вражого ока,
Він на берег майнув при нагоді,
Не почують вони його кроки.
Вдача чи гарт,наче криця,
Тільки Богу й Лозі це відомо,
Викрив він бусурман таємницю,
І повернувся додому.
Скільки козацьких життів врятовано,
І від поранень,і від полону,
Пастка татарська Лозою скасована,
Та це ще не крапка,а кома.
Навіяно чорною думкою,
Як запорожців згубити,
Виникне в них лихий задум,
Ланцюгами Дніпро перекрити.
Від берегів і до острова,
Під водою їх почепили,
Щоб вони без єдиного пострілу,
"Чайки" Лози потопили.
Та забули з ким мають справу.Насипали запорожці греблі на рукавах Дніпра вище за плином,
піднявся рівень води у річищі,та так,що затопило острів Тавань разом із фортецею і ланцюгами.
Знову відкрився шлях козацьким "чайкам" до Чорного моря.
История cоздания стихотворения:
Присвячена козакам Запорізької Січі.
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |