Автор: Виктория Вербицкая
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-12-01 17:17:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Сонце світить на небосхилі,
Грози небом мов заворкочуть,
Далечінь тривожної сили
Все ж погляне з ніжністю в очі.
Ти бажаєш, щоб блакиті небо
У собі тримало бурю життя,
Там - любов несеться диким степом,
І біленька квітка - як сум'яття.
І вона розквітне надією,
І таким чуттям достеменним,
Ти промовиш, серце зігріє
Справжній сон і мрія натхнення.
Повіриш, що прийде любов:
До матері і до родини,
Коханій рідненькій промов:
Що любиш як сонечко сильно.
Родина - весняна мрійливість -
Вона з тобою, де б не був.
Горнеться світання красиве,
Натхнення словечка почув.
Родина твоя завжди з тобою,
І рідна земелька - у жменьці малій,
І мрією володіти живою -
Завжди ти з нею, у місті й селі.
І де б ти не був, рідненькі журавки,
Ластівочки, горобчики, стрижі -
Згадають вони про червоні маки,
Криваві сльозинки небес й душі.
Не бійся, тривога спочине,
Надія вернеться земна,
Єдиний, коханий мій сину...
Тобі прошепоче земля.
Моя солов'їна країна,
Де б я не був, завжди з тобою,
До тебе горнуся так сильно,
Ти пахнеш любистком й вербою.
Немовби барвінок - є твої очі,
Як колір кохання й світанку,
Притиснеться легко і заворкоче
Життя дивовижності ланком.
29.08.2017.
История cоздания стихотворения:
Спасибо, Владимир! Добровольно не уйдёт... Обучает наверно двойников...Прими мою поддержку! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:36:04 |
Браво, Михаил! Чудесная
песня и Ваше исполнение!
+++ !!! Оценки по стихотворению: Ритм: 5 Размер: 5 Рифма: 5 Метафоричность и целостность образов: 5 Эмоциональное воздействие: 5 Глубина мысли и точность логики: 5 |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:27:28 |
Дякую, Виктор! Тема не избитая и очень нужная для нашей жизни! Понравились стихи!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:19:17 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |