Автор: Виктория Вербицкая
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2018-03-15 16:17:54
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Розкриє птах легкі тремтливі крила,
І з легкістю досягне він небес,
Блакитне небо... Вона тебе любила,
А квітка загубилась в лісі десь.
Твоя душа заплаче громом сильним,
Сльоза її проллється ніби в такт
Мелодії, що грає безупинну,
На полі - проросте червоний мак.
Букет квітучий з маків і пшениці,
І ти так полюбляєш цвіт волошок,
У небі виграють все блискавиці,
І вітер завиває не хороший.
– Впізнай, життя, травневе буйноквіття!
Побачиш ти, що сонце на весні...
А час покине дні, і навіть вітер
Все буде малювати на вікні.
Розкриє птаха сильні білі крила,
Немов голубка, що біля пташа –
Вона у серці гімн життя носила,
Цей щирий гімн: краса її – душа!
– Побач красу любові материнства,
Ти віриш, любить пташка дитинча.
Тополі лист зелений, і в намисті
Розквітне вся калина як свіча.
І буде бачити любов безхмарне
Прекрасне небо, адже грім минув.
Любити сонце і життя - не марно,
Найдемо ми приховану весну...
23.12.2016.
История cоздания стихотворения:
Щаслива та людина, в душі якої музика звучить. Дякую, Сашо, за оду музикі. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 14:55:29 |
Чудесна романтична пісня. Гарна співтворчість! |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:29:51 |
Гарний сердечний вірш. Нехай не буде зупинки. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:24:53 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |