Автор: Людмила Юферова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-08-15 10:57:42
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дорога до тебе

Дорога до тебе, як Вічність, поорана вітром…
Стою серед поля, вдихаючи спрагу ріллі…
Я стану яскравим промінчиком раннього світла –
Для тебе його принесуть навесні журавлі.

Я буду вдихати повітря зеленого гаю
І в молодість нашу влечу через товщу років!
Я кожої миті тебе, як Любов, пам’ятаю,
Бо ми із країни фантастики і диваків.

Ми вічно замріяні і одинокі поети,
В яких від любові прискорене серцебиття.
Розбіглись у Всесвіті дві дуже схожі планети –
Й на довгі роки потускніло без тебе життя.

Невже ми поборемо відстань і прикрощі світу?
Невже нашу зустріч іще запланує Сам Бог?
Я буду до тебе на крилах летіти й летіти,
Долаючи тяжко потоки століть і епох…

История cоздания стихотворения: