|
Автор: Людмила Юферова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-08-17 17:00:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
А ранок був упертим і ясним
І пив повітря з присмаком ванілі.
На підвіконні грілось двійко рим,
Як золоті кульбабки запізнілі.
Легкий вітрець ганяв по небесах
І скуб руно розніженої хмари…
І сивий птах, сумний зомлілий птах
Стогнав у небо до своєї пари.
Спадали зойки із червоних руж,
Як пелюстки на маєво зелене…
Й думки ширяли зграями довкруж
І, як на мед, зліталися до мене.
А день і липень, як товариші,
До могу двору забрели незримі…
Та тільки біль вривався до душі -
У вірші заплітав думки і рими.
История cоздания стихотворения:
Не пробачим! Дякую Світлана!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:51:19 |
Спасибо, Свидетель! Получается, что за всё отвечает вышестоящий командир? Не согласна моя душа с этим... Все причастные отвечают. |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:45:36 |
Спасибо, Владимир! Добровольно не уйдёт... Обучает наверно двойников...Прими мою поддержку! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:36:04 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |