Никогда не теряйте надежды и веры в лучшее, потому что после самой черной ночи всегда бывает светлый день и даже после самого сильного ливня ярко светит солнце.

Автор: Людмила Юферова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-08-17 17:00:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Та тiльки бiль вривався до душi

А ранок був упертим і ясним
І пив повітря з присмаком ванілі.
На підвіконні грілось двійко рим,
Як золоті кульбабки запізнілі.

Легкий вітрець ганяв по небесах
І скуб руно розніженої хмари…
І сивий птах, сумний зомлілий птах
Стогнав у небо до своєї пари.

Спадали зойки із червоних руж,
Як пелюстки на маєво зелене…
Й думки ширяли зграями довкруж
І, як на мед, зліталися до мене.

А день і липень, як товариші,
До могу двору забрели незримі…
Та тільки біль вривався до душі -
У вірші заплітав думки і рими.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 453

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 6.
Вражаючий твір, Людмило, своїм яскравим колоритом фарб та глибиною роздумів...
З наступаючим Новим Роком! Нехай щастить!
2016-12-30 10:15:31
Глубокое, цельное, красивое.Нра.
...думки ширяли зграями довкруж
І, як на мед, зліталися до мене. (!)


2016-12-02 15:07:17
Мне приятно, что вам нра. Это наивысшая похвала. Спасибо большое.
2016-12-05 17:41:59
Гарно, нічого сказати...
Чуттєва поезія, з душею та "власним обличчям".
Дякую Вам.
2016-12-02 14:41:27
Кожного разу, коли читаю Ваші вірші, шановна Людмило, затамовую подих...
Вражаюча поезія думок і почуттів.
Дякую за насолоду!
2016-12-02 14:16:29
можливо, не читачу судити про настрої і думки автора, про стан поета, коли він лишав на папері ті чи інші слова, але... - мотиви суму і смутку, болю і гіркоти від днів життя такі зримі у вас і часті, хоча душа ваша - втілення свтла, добра, любові, приязні, пожертви...
змили б дощі осінні ці мотиви - і якими кольорами радості засвітяться сторінки ваші від такого слова!
2016-08-30 13:37:33
Дякую, Василю. Осінні дощі не змивають мій біль. То доля випробовує мене на міцність. І нікуди від цього не дінешся.
2016-12-05 17:40:20
О! Він - біль - коротким ріже зойком,
він крає серце, він - бува короткий,
буває, що болить весь час -
і знищує він нас...
Отож - бажаю друзів - зримих, і незримих -
бо ми без них - ранимі, ох ранимі.

І знову в памяті зринає - той зоветься другом,
коли він поряд в щасті, в горі, в помилках, і в думах...
2016-08-18 17:05:55
Саме все так і, дорогенька Осичанко!Та з роками чогось друзів стає все менше і менше, на жаль...
2016-08-20 23:52:24
2016-08-21 00:12:32

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Не пробачим! Дякую Світлана!+++ !!!
Рецензия от:
Эдуард Неганов
2024-03-29 13:51:19
Спасибо, Свидетель! Получается, что за всё отвечает вышестоящий командир? Не согласна моя душа с этим... Все причастные отвечают.
Рецензия от:
Эдуард Неганов
2024-03-29 13:45:36
Спасибо, Владимир! Добровольно не уйдёт... Обучает наверно двойников...Прими мою поддержку! +++ !!!
Рецензия от:
Эдуард Неганов
2024-03-29 13:36:04
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.