Автор: Евгений Пантело
Тема:Стихи о природе
Опубликовано: 2013-04-20 21:20:43
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
С неба капают слёзы богов,
И разбух сухостой от тумана,
Лебединая стать облаков
Расплылась в бледно-серую гамму.
И раскисли прогалины в грязь,
Обратились канавы в затоки,
По суглинкам ажурная вязь
Паутины журчащих потоков.
И пушистые шарики птиц,
Словно почки на майских вербах,
И не стало багряных зарниц,
И тоска разъедает нервы.
Дождь стучится в окно, словно в дверь
Порываясь ворваться без спроса.
Ветер воет, как раненый зверь,
Обрывая листву на берёзах.
Заклиная тоскливую ночь,
Он поёт колыбельную травам,
И во мглу устремляется прочь,
Разгоняя остатки тумана.
Ночь накрыла седой горизонт,
Дождь застыл жемчугами на травах,
По краям почерневших дорог,
Обмелели затоки в канавах.
Чёрный мир завладел пустотой,
Будто вскрылись бездонные недра,
За холодной густой пеленой
Доносилось стенание ветра.
История cоздания стихотворения:
Раб, навіть на вершечку влади, рабом і зостанеться, а вільна людина і в рабстві - вільна. Цікавий вірш, змушує задуматися. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:32:35 |
Чудові спогади дитинства! Нехай Вам щастить, Світлано! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-03-28 16:11:11 |
Чудово написали, Едуарде,
майстерно, з присмаком
іронії та філософським
поглядом на
реальність. Нехай щастить Вам під мирним небом, здійснюються найкращі сподівання |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 16:07:56 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |